УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ ЯК ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Анотація

Економічно розвинені держави постійно шукають можливості для залучення інноваційних ідей у виробництво та повсякденне життя своїх громадян. Це створює можливості покращувати якість життя населення та отримувати вищі прибутки. На жаль, в Україні впровадження таких ідей та проектів здійснюється неефективно, але саме від них залежить її майбутнє: економічне зростання чи стагнація. Держава є рушієм технічного прогресу, адже вона може взяти на себе ризики та обов’язки, які ринок не здатен виконати. По-перше, належний правовий захист об’єктів права інтелектуальної власності та відсутність корупції у відповідних державних установах. По-друге, стимулювання виготовлення продуктів розумової праці. По-третє, створення дієвої державної системи регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності. По-четверте, підтримка підприємств, які використовують у виробництві результати розумової діяльності. Україна має досить великий науковий потенціал. Однак, неефективність функціонування державної системи інтелектуальної власності та низький рівень бюджетного фінансування стримують процеси комерціалізації наукових розробок, інноваційний розвиток та економічне зростання. Зокрема, національне законодавство не є ідеальним та поки що відстає від європейських стандартів. В системі державного управління інтелектуальною власністю спостерігаються корупційні схеми та неправомірні дії. В Україні система інновацій представлена в основному державною науковою сферою, а державна підтримка у сфері правової охорони та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності є досить мізерною. Основні проблеми України на шляху до інноваційного розвитку, які потребують вирішення задля підвищення економічного потенціалу, можна умовно поділити на кілька груп: економічні, соціальні, законодавчі, інституційні. Бажаючи створити інноваційну економіку, уряд почав впровадження реформ, які змогли б виправити всі недоліки державної системи, але, на жаль, кроки, які можуть сприяти ефективному державному управлінню інтелектуальною власністю відбуваються надто повільно, а Україну в усіх міжнародних рейтингах продовжують порівнювати з країнами третього світу. Кроками України на шляху до ефективного управління сферою інтелектуальної власності та становлення інноваційної моделі розвитку економіки мають бути: завершення судової, податкової, митної реформи; наближення українського законодавства до стандартів ЄС; подолання корупції; конкретизація пріоритетних напрямків фінансування; стимулювання підприємців до інноваційної діяльності; запровадження пільгового кредитування; популяризація науки та знань.