ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ ЗАХИСТОМ ОСІБ НЕПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ

Анотація

Сучасний стан економіки України, на формування якого впливають кризові явища соціально-економічного та політичного характеру, у свою чергу, негативно впливає на реалізацію основних принципів соціальної політики. Адже відомо, що її головною складовою є гарантування прав громадян на соціальний захист. Тому на перший план постає питання визначення напрямів і засад реалізації основних положень механізму системи соціального захисту населення. Державна політика у сфері соціального захисту є одним із головних напрямів цілісної державної політики та важливим чинником забезпечення життєвих потреб населення. Ця категорія міцно закріпилась у науковому світі фахівців галузей суспільних наук та існує поряд із такими видами політики держави, як державна молодіжна політика, державна політика інформатизації, державна економічна політика тощо. Водночас сучасний процес трансформації суспільного устрою зумовлює необхідність дослідження низки актуальних теоретичних та практичних питань щодо державного управління у сфері соціального захисту, зокрема, осіб непрацездатного віку. У проведеному у статті дослідженні, за допомогою таксономічного аналізу було запропоновано інтегральний показник, який характеризує наявний потенціал держави у сфері соціального захисту осіб непрацездатного віку, та дозволяє виявити зміни показників в їх динаміці та «вузькі місця», які мають найбільший вплив на зміну показника рівня якості соціального захисту таких осіб. Використання таксономічного аналізу при дослідженні якості соціального захисту населення має ряд переваг, таких як: можливість агрегувати різнопланову інформацію в один результативний показник; застосувувати велику кількість показників, навіть якщо вони мають різни одиниці виміру; включати додаткові показники. Також, обґрунтовано, що запропонований методичний підхід щодо оцінювання рівня якості соціального захисту осіб, які мають непрацездатний вік, може стати базисом для підвищення ефективності регулювання соціальної політики держави. За результатами проведеного дослідження доведено необхідність удосконалення державної політики стосовно соціального захисту населення та пошуку додаткових резервів для виплати допомоги соціально незахищеним верстам населення.