УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕЗАВЕРШЕНИХ РЕФОРМ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація

В статті узагальнено сутність категорії «сільська територія» та розглянуто певні теоретичні аспекти розвитку сільських територій з позицій різних наукових підходів і, зокрема, з урахуванням успішного європейського досвіду застосування програмно-цільового підходу до їхнього розвитку. Також проаналізовано нормативно-правове забезпечення розвитку сільських територій в Україні та виявлена необхідність доопрацювання чинного законодавства з метою завершення реформ децентралізації та забезпечення державної гуманітарної політики на основі певного балансу між різними історично сформованими національними духовними цінностями громадян різних регіонів як однієї із локальних ідентичностей. Розглянуто прагматичні аспекти реалізації сучасних наукових підходів до забезпечення розвитку сільських територій України в умовах реформ децентралізації у контексті впровадження стратегічного управління та програмно-цільових технологій в системі місцевого самоврядування з урахуванням унікальності та локальної ідентичності територіальних громад і регіонів; адаптації європейського досвіду підтримки розвитку сільських територій та сільгоспвиробництва; нарощення позитивного соціального капіталу громад, зокрема, його молодіжного аспекту; нарощення організаційного потенціалу новостворених територіальних громад з позицій проектної зрілості та обласних рад з позицій координації та консультації місцевої програмно-проектної діяльності. При цьому, особливу увагу приділено питанням розвитку соціального потенціалу новоствореної територіальної громади з урахуванням локальних особливостей кожного села, що зосереджує увагу управлінців на людині (особливо, молодої) з її власними потребами й інтересами, а також на підтримці та розвитку історично сформованих національних духовних цінностей громадян різних регіонів.