ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ В ГАЛУЗІ ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Анотація

Предметом статті є визначення інформаційно-методичного підходу до вдосконалення освітнього процесу в галузі програмної інженерії. Розгляд загальної проблеми показує, що не зважаючи на певний інтерес дослідників, на сьогоднішній день питання удосконалення освітніх процесів залишається важливим та до кінця не вирішеним, особливо що стосується підходів до оцінювання освітніх програм. Мета роботи – методологічна та інформаційна спрямованість на вирішенні актуальної проблеми підвищення якості освіти з програмної інженерії в новій реальності. В статті вирішуються такі завдання: провести аналіз освітніх програм з дисципліни «Інженерія програмного забезпечення», що реалізуються в провідних технічних університетах країни, розглянути результатів аналізу з точки зору пошуку шляхів вдосконалення освітніх програм. Методологічною основою дослідження є положення міжнародних керівництв щодо зводу знань з комп’ютерних наук та інженерії програмного забезпечення, зокрема парадигми Global Computing Education, якій відповідає останній реліз серії звітів Computing Curricula СС2020, а також методи порівняльного аналізу. Проведено порівняння тридцяти освітніх програм першого рівня освіти (бакалавр), прийнятих у передових технічних університетах України, зокрема щодо складу обов’язкових освітніх компонентів професійного циклу. У якості основних показників вибрано кількість кожної компоненти у вибірці освітніх програм та відповідність компонентів професійній практиці програмної інженерії. Для виявлення компонентів з високим рівнем конгруентності побудовано «магічний квадрант» за моделлю компанії Gartner. При проведенні аналізу коваріації змінних вибірки з’ясовано, що зв’язок між ознаками можна визначити як помірний. Цей ефект проілюстровано й наведеними діаграмами. Наукова новизна полягає у визначенні одного з підходів щодо експертного аналізу статистичних даних з метою пошуку нового знання для вдосконалення освітніх програм. За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що розроблений підхід дозволяє забезпечувати постійний моніторинг освітніх програм з метою оцінювання їх відносної відповідності сучасним тенденціям та згенерувати можливі рішення щодо удосконалення програм.