МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТІВ ЦІНОВОГО ШОКУ РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ЄС ЗА УМОВ ПРИПИНЕННЯ ЕКСПОРТУ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.it.2022.4.4Ключові слова:
енергетична безпека, природний газ, ціновий шок, російський газ, ЄС, математична модельАнотація
Сучасна криза європейської індустрії природного газу, спричинена наслідками пандемії COVID-19, екстремальними погодними умовами та повномасштабним вторгненням росії в Україну, актуалізувала проблему перетворення даних в корисну інформацію та знання, які можуть надати вагому підтримку при прийнятті ефективних рішень з питань забезпечення сталого збалансованого ринку скрапленого природного газу (СПГ) в системі енергетичної безпеки ЄС. В роботі зроблено спробу виміряти сукупний ефект від припинення експорту російського природного газу до країн ЄС. У роботі отримано попередні оцінки відносної величини та стійкості цінового шоку (потрясіння) на скраплений природний газ після раптового припинення постачання російського газу до країн ЄС. У зв’язку з відсутністю аналогічних прецедентів застосовано модельний підхід. Побудовано математичну модель для оцінювання впливу раптової відмови від російського газу на економічну діяльність ЄС. Наші оцінки є лише першим наближенням наслідків для виробництва країн ЄС, однак отримані результати можуть надати важливу інформацію для ведення ефективної економічної політики країн ЄС та прийняття оптимальних рішень у сфері забезпечення сталого енергетичного розвитку країн ЄС. Зокрема, наші дослідження ілюструють способи адаптації ресурсів до шоків пропозиції на рівні країн-членів ЄС. Наприклад, перехід на альтернативні внутрішні або міжнародні поставки, заміна альтернативними видами енергії з врахуванням еластичності заміщення ресурсів, перерозподіл виробництва та стимулювання інновацій для забезпечення стійкості виробничих процесів до економічних потрясінь. Встановлено, що розмір ринку, що постраждав від шоку пропозиції, є головною детермінантою впливу на внутрішню сукупну діяльність.
Посилання
Albrizio, S., Bluedorn J., Koch, C., Pescatori, A., & Stuermer, M. (2022). Market Size and Supply Disruptions: Sharing the Pain of a Potential Russian Gas Shut-off to the European Union. IMF Working Paper, No. WP/22/143.
Baqaee, D., & E. Farhi E. (2019). Networks, Barriers, and Trade. Working Paper 26108. National Bureau of Economic Research.
Bachmann, R., Baqaee, D., Bayer, C., Kuhn M., Loschel, A., Peichl, A., Pittel, K., Moll, B., & Schularick, M. (2022). What if? The economic effects for Germany of a stop of energy imports from Russia. ECONtribute Policy Brief 28.
Amaglobeli, D., Hanedar, E., Hong, G., & Thevenots, C. (2022). Fiscal Policy for Mitigating the Social Impact of High Energy and Food Prices”. IMF Notes 2022/001.
DiBella, G., Flanagan, M., Foda, K., Maslova, S., Pienkowski, A., Stuermer, M., & Toscani, F. (2022). Natural Gas in Europe. The Potential Impact of Disruptions to Supply”. IMF Working Paper.
Langot, F., & Tripier F. (2022). Le Cout d’un Embargo sur les Energies Russes pour les Economies Europeennes [The Cost of an Embargo on Russian Energy for European Economies]. Observatoire Macro du CEPREMAP 2. [in French].
Chepeliev, M., Hertel, T., & D. van der Mensbrugghe (2022). Cutting Russia’s Fossil Fuel Exports: Short-term pain for long-term pain. VoxEU Blog.
European Central Bank (2022). Staff Macroeconomic Projections for the Euro Area. Tech. rep. European Cenral Bank.
Carvalho, V. M., Nirei, M., Saito, Y. U., & Tahbaz-Salehi A. (2021). Supply chain disruptions: Evidence from the Great East Japan Earthquake. The Quarterly Journal of Economics, 136.2, 1255–1321.
Gholz, E. and L. Hughes (2021). Market structure and economic sanctions: the 2010 rare earth elements episode as a pathway case of market adjustment. Review of International Political Economy, 28.3, 611–634.
Ilzetzki, E. (2022). Learning by necessity: Government demand, capacity constraints, and productivity growth. Working Paper. London School of Economics.
System Development Map. European Network of Transmission System Operators. European Network of Transmission System Operators for Gas (ENTSOG) (2022). ENTSOG.
International Energy Agency (2022). A 10-Point Plan to Reduce the European Union’s Reliance on Russian Natural Gas. International Energy Agency, Paris.
Kpler (2022). LNG dataset. Kpler.
Kovalchuk, O., Shynkaryk, M., Berezka, K, Babala, L., Chopyk P., & Basistyi P. (2022). Data Mining Tools for Analysis of Dependence of Gas Consuption of the Gas Price for Housholds of the EU Memberd-States. 12th International Conference “Advanced Computer Information Technologies” (pp. 267–271). Spišská Kapitula, Slovakia.
EU Natural Gas 2021. (2022). Trading Economics. Retrieved from https://tradingeconomics.com/commodity/eu-natural-gas.
Share of natural gas final consumption by sector. (2019). IEA. Retrieved from https://www.iea.org.
Andersen, T. B., O. B. Nilsen, & Tveteras, R. (2011). How is demand for natural gas determined across European industrial sectors? Energy Policy, 39.9, 5499–5508.
Asche, F., Nilsen, O. B., and R. Tveteras (2008). Natural gas demand in the European household sector. The Energy Journal, 29.3.
Serletis, A., Timilsina, G. R., & Vasetsky, O. (2010). Interfuel substitution in the United States. Energy Economics, 32.3, 737-745.
Labandeira, X., Labeaga, J. M., & Lopez-Otero X. (2017). A meta-analysis on the price elasticity of energy demand. Energy Policy, 102, 549–568.
Krichene, N. (2002). World crude oil and natural gas: a demand and supply model. Energy economics, 24.6, 557–576.
Summer Supply Outlook. European Network of Transmission System Operators for Gas. Eurostat (2022). Database. Eurostat, Brussels. Retrieved from https://www.entsog.eu.
World Economic Outlook Database (2022). (Retrieved on June 3). International Monetary Fund, Washington DC. Retrieved from https://www.imf.org.
