МЕТРИКИ ОЦІНКИ КІБЕРВІДМОВОСТІЙКОСТІ (АНАЛІТИЧНЕ ОГЛЯДОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Анотація

Останні події в Україні та світі поставили гостре питання здатності об'єктів та організацій витримувати належний рівень функціонування, незважаючи на зовнішні кібервпливи та обмеженість ресурсів. Саме тому в сучасних реаліях забезпечення кібервідмовостійкості відіграє надзвичайно важливу роль для цілих секторів промисловості, ІТ-систем та, як показала сучасна гібридна війна – для життєдіяльності цілих держав. Зокрема, кібератаки в енергетичному секторі чи на іншу критичну інфраструктуру можуть впливати не лише на сам сектор, але й на економіку в цілому та всю структуру держави, як на соціальну, так і на організаційну. Мета статті полягає у формуванні понятійного апарату кібервідмовостійкості та аналізу метрик для оцінки кібервідмовостійкості. Предметом аналізу та огляду матеріалу для написання статті використовувались провідні методології для оцінки кібервідмостійкості, а саме: методологія групи Лінкова, методологія управління стійкістю CERT (CERTRMM) та інженерна структура кібервідмовостійкості MITRE. Наукова новизна даної статті полягає у введенні до наукового поля в Україні понятійного апарату та комплексного аналізу метрик кібервідмовостійкості. Виконано співставлення та порівняння провідних метрик для оцінки кібервідмовостійкості. Висновки. У статті інтерпретовано понятійний апарат терміну кібервідмостійкості, досліджено різницю між кібербезпекою та кібервідмовостійкістю. У ході дослідження виявлено, що основні системи та метрики для оцінки кібервідмовостійкості мають досить схожу загальну будову (цілі та домени), однак не є похідними одна від одної. Була проаналізована інженерна структура кібервідмовостійкості та інтерпретована на український варіант загальна матриця стійкості. Пропонується проводити дослідження в напрямі порівняння систем оцінювання кібервідмовостійкості та розробки фреймворків для реальних ІТ-об’єктів в Україні.