ВЕБ-ОРІЄНТОВАНА СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО ДЕКАНАТУ: РЕАЛІЗАЦІЯ ПРЕЦЕДЕНТУ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ СТУДЕНТА
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.it.2024.2.4Ключові слова:
веб-орієнтована система, розподіл ролей, актор, прецедент, діаграма прецедентів, діаграма діяльності, управління освітнім процесом, формування індивідуальної траєкторіїАнотація
У статті детально розглядається модель розподілу ролей в веб-орієнтованій системі е-Деканат для управління освітньою діяльністю, що є важливою та актуальною проблемою у сучасній вищій освіті та інших освітніх інституцій.Метою роботи є узагальнення наукових досліджень щодо розробки та впровадження інформаційних систем, що використовуються закладами освіти, та розробка проектних рішень, що дозволять забезпечити персоналіза- цію навчання шляхом формування індивідуального навчального плану студента.Методологія. Для проєктування системи е-Деканат використано уніфіковану мову моделювання UML, для її розробки – Laravel 10x, PHP-фреймворк з відкритим вихідним кодом; PHP 8.1, MySQL, JavaScript, HTML, CSS, розгорнута на сервері Ubuntu 22.04.Наукова новизна полягає у розробці вказаної моделі, яка представлена у вигляді діаграми прецедентів. Автора- ми виокремлено ключові аспекти цієї моделі, зокрема, механізми збору, зберігання та аналізу даних про студентів протягом навчання, розпочинаючи початком зарахування до закладу освіти, формуванням навчальної траєкторії, веденням успішності та завершуючи видачею документів про освіту, варіанти використання пропонованої веб-орі- єнтованої системи адміністративним персоналом закладу освіти.Висновок. У статті детально описано використання веб-орієнтованої системи е-Деканат, основними актора- ми якої визначено: адміністратор системи, методист (секретар) структурного підрозділу ЗВО, гарант освітньої програми, декан/директор, заступник декана/директора з навчальної роботи, працівник навчального відділу, відділ видачі документів про освіту. А також змодельовано варіант використання системи для формування індивідуаль- ного навчального плану (ІНП) студента. Така модель розподілу ролей може стати ефективним інструментом для підвищення ефективності управління освітнім процесом у закладі освіти завдяки можливості оперативно реагу- вати на зміни, що відбуваються в сфері вищої освіти згідно чинного законодавства, а також в управлінській або адміністративній структурі самого закладу. Це також сприятиме отриманню швидкої та достовірної інформації про студентів в режимі реального часу, швидкому формуванню та аналізу звітів про освітню діяльність та по-дальшій ефективності прийняття управлінських рішень. Окрім того, заклади освіти потребують автоматизова- них рішень, що дозволяють формувати індивідуальні навчальні траєкторії студентів залежно від їх вподобань та вибору навчальних дисциплін.
Посилання
ЗаконУкраїни«ПровнесеннязміндодеякихзаконівУкраїнищодорозвиткуіндивідуальнихосвітніхтраєк- торій та вдосконалення освітнього процесу». Київ, 2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3642-20#Text. (дата звернення: 14.05.2024).
Карплюк С., Вакалюк Т. Огляд функціональних можливостей програмного забезпечення для управлін- ня освітнім процесом закладу вищої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Том 65, No 3. DOI: 10.33407/itlt.v65i3.1961.
Триус Ю., Заспа Г., Кожем'якін O., Аширова А. Інформаційно-аналітична система підтримки освітньої діяль- ності структурних підрозділів закладів вищої освіти. Вісник Черкаського державного технологічного університе- ту. 2020. C. 27–38. DOI: 10.24025/2306-4412.4.2020.219482.
Aswati, S., Mulyani, N., Siagian, Y., Syah, A.Z. Peranan sistem informasi dalam perguruan tinggi, 2015.
Guerrero C., Javier E. Sierra. Impact of the Implementation of a New Information System in the Management of Higher Education Institutions. International Journal of Applied Engineering Research. 2018. Vol. 13, N. 5. P. 2523–2532.
Husein A.-H. What Is an Education Management Information System and Who Uses It? Data for learning: building a smart education data system. 2017. https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1099-2_ch1
Martins J. et al. Assessing the success behind the use of education management information systems in higher education. Telematics and Informatics. 2019. Vol. 38. P. 182–193. https://doi.org/10.1016/j.tele.2018.10.001.
Musti K. S. Management Information Systems for Higher Education Institutions: Challenges and Opportunities. In M. Sony, K. Karingada, & N. Baporikar (Eds.). Quality Management Implementation in Higher Education: Practices, Models, and Case Studies. 2020. P. 110–131. IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-5225-9829-9.ch006.
Sajid W. A., Mirzah N., Mustafa F. M. and Shabala Y. Educational Institution Management Information System. 35th Conference of Open Innovations Association (FRUCT), Tampere, Finland, 2024, pp. 625–632, doi: 10.23919/ FRUCT61870.2024.10516390.
Sibiya S. D., Evans N. D. Use and Acceptance of Open Educational Resources in Library and Information Science Departments in South African Higher Education Institutions. 2024. Mousaion: South African Journal of Information Studies, 42(1), P. 22. https://doi.org/10.25159/2663-659X/14354.
SinghJ.SoftwareDiagnosticsBasedontheSoftwareComponentsFeatureMeasurementsandSoftwarePerformance Quality Indicators in the FSSM. Functional Software Size Measurement Methodology with Effort Estimation and Performance Indication, Hoboken, NJ, USA: John Wiley & Sons, Inc., 2017, pp. 207–216.
Yuhana U. L., Saptarini I. and Rochimah S. Portability characteristic evaluation Academic information System assessment module using AIS Quality Instrument. 2nd International Conference on Information Technology, Computer, and Electrical Engineering (ICITACEE), 2015, pp. 133–137.
Zhang M., Fan J., Sharma A. Kukkar A. Data mining applications in university information management system development. Journal of Intelligent Systems. 2022. Vol. 31(1). P. 207–220. https://doi.org/10.1515/jisys-2022-0006.
