ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

Анотація

У статті розкрито сутність публічного управління як форми реалізації публічної влади. Встановлено, що поняття «управління» за змістом доволі близьке до поняття «влада». Констатовано, що наприкінці XX – на початку XXI ст. докорінно змінилася концепція влади. Визначальним критерієм для таких змін став перехід від «державоцентристської ідеології», за якою людина сприймається як «підвладний об’єкт», до так званої людиноцентристської ідеології, згідно з якою держава повинна, умовно кажучи, «служити» інтересам громадян (тобто діяти на благо людини). Усе це привело до потреби перегляду правової категорії «державна влада» та застосування нового правового поняття «публічна влада». Наголошено, що йдеться не про зникнення категорії «державна влада», а про її заміщення місткішим терміном «публічна влада», одним зі складових елементів якого залишається державна влада. З’ясовано, що у конституціях переважної більшості сучасних держав закріплено принцип поділу влади, згідно з яким державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Зазначено, що кожна з трьох влад – законодавча, виконавча та судова – реалізується у властивій лише їй формі. Для законодавчої влади – це законотворчість; для виконавчої влади – публічне управління; для судової влади – правосуддя. Зроблено висновок про те, що публічне управління – це одна із форм прояву публічної влади, в основу якої покладено принцип народного суверенітету, що проголошує народ його носієм і єдиним джерелом влади, здійснюється в інтересах і з метою задоволення потреб усього суспільства. Серед основних ознак публічного управління виокремлено такі: є формою прояву публічної влади; в його основу покладено принцип народного суверенітету, який проголошує народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в суспільстві; здійснюється в інтересах і з метою задоволення потреб усього суспільства.