ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В КОНСТИТУЦІЙНОМУ КУРСІ НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ТА ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНУ ІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ

Анотація

В даній статті визначені інституційні аспекти взаємодії органів державної влади щодо впровадження політики європейської інтеграції. Робота присвячена аналізу інтеграційних процесів, що відбуваються в Україні на шляху до членства в Європейському Союзі, і як наслідок інтенсифікації розвитку правової держави та громадянського суспільства в Україні. Опрацюванню теорії та досвіду роботи з цього питання. Пошуку шляхів вирішення проблем пов’язаних з інтеграційним процесом. Метою статті є дослідження інституційних аспектів конституційного курсу на європейську та північноатлантичну інтеграцію України. В роботі зазначено, що євроінтеграція є головним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, а подальша розбудова та поглиблення взаємовідносин між Україною та ЄС здійснюється на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Основними стратегічними документами для досягнення цих цілей є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, та Порядок денний асоціації Україна – ЄС. Акцентовано увагу на тому, що здійснення інтеграції, перш за все, пов’язане з якісними перетвореннями всередині кожного елемента, що входить до системи, що піднімає її на якісно новий рівень. Змістом статті визначено, що інтеграція України в європейський простір, безперечно, забезпечить можливість повноцінного створення «внутрішнього європейського ринку» науково-технічних розробок, вільного обміну знаннями, результатами досліджень, формування єдиної загальноєвропейської політики розвитку основних напрямків розвитку науки і техніки в європейських країнах, розширення масштабів і масштабів досліджень, підвищення конкурентоспроможності та практичного використання наукових розробок. Задля реалізації євроінтеграційної політики з урахуванням глобальних, регіональних і локальних політико-правових викликів і ризиків, Україна протягом останніх десятиліть розвинула вагоме нормативно-правове підґрунтя. Попри це в роботі зазначено, що дві основні концепції системної роботи суб’єктів права щодо подальшого вдосконалення нормативного поля євроінтеграції – упорядкування реального механізму реалізації євроінтеграційних перетворень у практиці національної держави. В статті акцентується увага на тому, що сьогодні європейська інтеграція України відбувається в умовах широкомасштабного російського втручання. Війна, розв’язана державою-агресором, з одного боку, засвідчила готовність українців відстоювати незалежність своєї країни, шляхом її європейського розвитку, згуртувала українську націю та посилила суспільну підтримку руху до Європейського Союзу. Зауважено також, що відносини Україна – ЄС багато в чому залежать від світової ситуації. Тому складні та непередбачувані глобальні процеси, явища та кризові виклики тією чи іншою мірою впливають на внутрішню ситуацію в Європейському Союзі та Україні, а також на якість і темпи євроінтеграції.