ЗМІНИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК 12–14 РОКІВ ПІД ВПЛИВОМ ЗАНЯТЬ ВАЖКОЮ АТЛЕТИКОЮ ЗА КЛАСИЧНОЮ ПРОГРАМОЮ

Анотація

Мета дослідження полягала у визначенні характеру змін основних антропометричних показників у дівчат віком 12–14 років під впливом систематичних занять важкою атлетикою за класичною програмою, що реалізується в умовах дитячо-юнацьких спортивних шкіл. У дослідженні взяли участь 36 спортсменок, які протягом трьох років проходили навчально-тренувальну підготовку на етапі початкового спортивного вдосконалення. Вимірювання проводились на початку кожного навчального року, використовуючи стандартизовані антропометричні методики. Оцінювалися такі параметри: маса тіла, довжина тіла стоячи, довжина верхніх і нижніх кінцівок, окружність грудної клітки (вдих/видих), талії та стегна. Результати вимірювань засвідчили достовірну позитивну динаміку більшості показників, що свідчить про ефективний вплив тренувального процесу на морфологічний розвиток спортсменок. Зокрема, маса тіла зросла з 45,8±2,3 кг до 55,3±1,6 кг (t₁,₃=3,39; p<0,01), довжина тіла – з 148,3±2,5 см до 157,0±2,5 см (t₁,₃=2,46; p<0,05), що узгоджується з віковими нормами фізіологічного розвитку. Подібна позитивна динаміка зафіксована також у показниках довжини кінцівок та обхватів тіла, зокрема в окружності грудної клітки при вдиху – з 73,7±1,7 см до 79,2±0,6 см (t₁,₃=3,05; p<0,01) і в окружності стегна – з 46,4±1,2 см до 49,9±1,0 см (t₁,₃=2,24; p<0,05). Відзначено, що зміни у довжинних параметрах та обхватах мали характер рівномірного зростання та не перевищували фізіологічно допустимі межі варіативності. Статистична обробка даних підтвердила достовірність змін у більшості антропометричних показників між 12 і 14 роками (p<0,05–0,01), що свідчить про відсутність негативного впливу силових навантажень на темпи росту та соматичний розвиток дівчат цього віку. Проведене дослідження дозволяє констатувати, що за умов науково обґрунтованого підходу до тренувального процесу, заняття важкою атлетикою не порушують природного ходу морфо-функціонального дозрівання. Отримані результати підтверджують доцільність застосування класичної програми тренувань у підготовці дівчат 12–14 років, що дає підстави для подальшої індивідуалізації навантажень на основі регулярного контролю фізичного розвитку.