НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» НАПРИКІНЦІ ХІХ– НА ПОЧ. ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті досліджено національно-виховну діяльність товариства «Просвіта» в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Проаналізовано форми та засоби, за допомогою яких здійснювалося національне виховання населення в умовах колоніального тиску з боку Російської та Австро–Угорської імперій. Особливу увагу приділено таким напрямам діяльності товариства, як створення читалень, розвиток театрального руху, організація освітніх курсів, видавнича справа, а також формування мережі культурно-просвітницьких осередків у містах і селах. Визначено роль української інтелігенції, вчительства та духовенства у поширенні просвітницьких ідей. Розкрито значення просвітянського руху для формування національної свідомості, збереження мови, культури, історичної пам’яті українського народу. Здійснено порівняльний аналіз діяльності «Просвіти» у Західній і Східній Україні з урахуванням різних політичних умов. Питання формування національної свідомості засобами культурно-просвітницької роботи набуває особливої актуальності й у сучасному контексті – в умовах реформування освіти, загострення інформаційної війни, загроз втрати національної єдності. Саме тому вивчення історичного досвіду діяльності «Просвіти» є важливим для переосмислення ефективних практик національного виховання, що можуть бути адаптовані до реалій сьогодення. Доведено, що «Просвіта» стала не лише освітньою, а й суспільно-політичною силою, яка підготувала ґрунт для майбутнього українського державотворення. Отримані результати дозволяють глибше зрозуміти потенціал громадянських ініціатив у процесі національного виховання, що є актуальним і в сучасному контексті українського суспільства.