ВИКОРИСТАННЯ МАТРИЦІ SWOT В АНАЛІЗІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2020-1(59)-6Ключові слова:
Swot-аналіз, політичні інститути, політична система, стратегіяАнотація
У статті автор аналізує особливості застосування інструментів SWOT-аналізу для підвищення ефективності функціонування політичної системи загалом та її складових зокрема. Мета роботи з’ясувати і висвітлити питання, пов’язані із сутністю методу та матриці SWOT-аналізу, його перевагами і обмеженнями, а також висунути кілька гіпотез щодо шляхів використання зазначеного методу в дослідженні політичних систем різних типів. Автор доходить висновку, що ця аналітична методика є невід’ємною складовою частиною у процесах формування стратегії розвитку політичних систем, особливо перехідного типу. SWOT-аналіз перетворився на один з досить інноваційних і перспективних інструментів прикладних політичних та теоретико-концептуальних політологічних досліджень. Цей метод, навіть при його певних все ще існуючих вадах і недоліках, здатен давати політологам і політикам досить конкретні рекомендації щодо організації й проведення різного роду наукових досліджень, розробки перспективних проектів та впровадження їх у політику. Методологія. Використання цієї методики дає змогу виділити сильні та слабкі сторони, як конкретних персоналій, так і політичного проекту загалом. Також за допомогою цього інструментарію є можливим дослідження зовнішнього конкурентного середовища. Наукова новизна. Запропоновано підхід, який базується на використанні універсального стратегічного інструменту SWOT-методики. Ідентифіковано можливості, загрози, сильні та слабкі сторони в дослідженні політичних систем. Висновки. Процес статики та динаміки політичної системи на підставі SWОT-аналізу має забезпечити кожну з таких вимог: формування, концентрація та підсилення власних переваг (сил) політичного суб’єкта (політичних підсистем, політичних інституттів та організацій); зменшення, нейтралізація, ребрендинг недоліків (слабкостей) політичної системи; залучення та використання можливостей, що надає зовнішнє політичне середовище; протидія тим факторам зовнішнього політичного середовища, які потенційно погіршать динаміку політичної системи.
Посилання
Вертакова Ю. В., Согачева О. В. Исследование социально-экономических и политических процессов. Москва : КНОРУС, 2009. 336 с.
Горбулін В.П., Качинський А.Б. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки. Київ : НСІД, 2010. 228 с.
Дем’янчук О. Swot-аналіз політичної системи України в модернізацій ній парадигмі. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Кураса. 2011. № 6(56). С. 12–25.
Картунов О. В. Метод та матриця SWOT-аналізу: пошуки шляхів удосконалення. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2017. № 21. С. 3–12.
Тимченко М.М. Особливості використання методики SWOT-аналізу у політичному менеджменті. Регіональні студії. 2019. № 16. С. 93–96.
Тосько Р. Р., Новікова А. В. Застосування методики Swot-аналізу для формування стратегії зміцнення національної безпеки в сфері державної політики. Молодий вчений. 2016. № 4(31). С. 337–340.
Шершньова З. Є. Стратегічне управління. Київ : Вид-во КНЕУ, 2004. 699 с.
Ярош Я. Роль SWOT-аналізу в діяльності політичних партій. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2008. № 1(3). С. 80–84.