ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ НА ЦЕРКВИ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-1(61)-3Ключові слова:
еклезіологія, політичний процес, автокефалія, державний вплив, патріарх, догмат, церква, суспільний інститут.Анотація
Актуальність теми полягає у висвітленні причин сучасної кризи Вселенської православної церкви та значного рівня політизації світових релігійних процесів. Зазначається, що в першу чергу це пов’язано з геополітичним та фінансовим чинниками. Наявність древніх та «нових» автокефалій створює певну меншовартісність останніх, незважаючи на принцип церковної рівності та потужний фінансовий та людський фактор нових національних церков. Увага дослідження зосереджена на самому феномені Церкви в його еклезіологічному розумінні, який сьогодні піддається впливу значних геополітичних потрясінь та глобалізаційних змін. Вказано на політичний підтекст багатьох церковних рішень ХХ ст. Мета статті – висвітлити проблему політичного впливу на церковно-адміністративні процеси, пов’язані з формуванням нових автокефальних церков. Завданням статті є вивчення дійсної рівності, адміністративної та політичної незалежності кожної з Помісних церков. У відношеннях між незалежними церковними адміністраціями відчувається «зверхність» давніх автокефалій над новими. Методологічними засадами дослідження стали історичний та порівняльний методи, компаративний підхід, традиціоналізм, герменевтика, релігійна антропологія, філософський символізм, методи аналізу та синтезу. Результати дослідження. Доведено, що формування двох підходів (грецького та слов’янського) до розуміння структури системоутворення Вселенського православ’я стало причиною кризи в церкві. Вставновлено, що організаційна форма, структура церкви та її управління піддалися трансформаційним процесам, що пов’язано зі зміною політичних режимів і зміщенням державних кордонів. Відзначимо важливий принцип церковної реакції на зміну державної чи політичної кон’юнктури – «структурний плюралізм». Структурний плюралізм характеризується еластичністю церковних вимог до прийняття рішення про церковну незалежність. Під впливом держави такі рішення або приймаються, або відкидатися, і тоді апелюють до інших правил та постанов. Доведено, що характерною особливістю автокефалізації стало державне та політична регулювання цього процесу. Після падіння Візантійської імперії держава втрачає примус та контроль у церковній сфері, що призвело до численних розколів та появи паралельних юрисдикцій у багатьох країнах світу.
Посилання
Гергелюк М. Канонічні та еклезіологічні засади автокефального устрою церков у структурі Вселенського православ’я: історичний контекст : дис. канд. іст. наук : 09.00.11 – Релігієзнавство. Чернівці, 2014. 199 с.
Говорун С. Теоретичні засади православної еклезіології у її історичному розвитку : дис. докт. філософ. наук: 09.00. 14 – Богослов’я. Київ, 2019. 623 с.
Кирило (Говорун), архімандрит. Риштовання Церкви: вбік постструктуральної еклезіології / переклад з англ. О. Паканич. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2019. 312 с.
Мулик-Луцик Ю. Історія Української Греко-Православної Церкви в Канаді. Т. 3. Українська Греко- Православна Церква в Канаді в юрисдикції митр. Германоса. Вінніпег : Видавнича спілка «Екклезія», 1987. 728 с.
Рудич Ф., Балабан Р., Дергачов О. Україна у сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти : монографія. Київ : МАУП, 2022. 487 с.
Саган О. Вселенське православ’я: суть, історія, сучасний стан. Київ : Світ Знань, 2004. 912 с.
Соколовський О. Христологія: еволюція доктрини : монографія. Житомир : Вид-во Євенок О., 2018. 471 с.
Шепетяк О. Історія релігій. Том третій. Жовква : Місіонер, 2020. 856 с.
Balakireva O. Religion and Civil Society in Ukraine and Russia / Olga Balakireva, Iuliia Sereda. Religion and Civil Society in Europe [edited by Joep de Hart, Paul Dekker and Loek Halman]. Dordrecht : Springer Science, 2013. P. 219–250.
Erickson John H. (1971). Autocephaly in Orthodox Canonical Literature to the Thirteenth Century.” St. Vladimir’s Theological Quarterly 15: 1–2 (1971): 28–41.
Hovorun C. Church-State Relations: Dilemmas of Human Freedom and Coercion. The Expository Times. 2015. № 10 (126). Р. 469–474. 12. Hovorun C. Is the Byzantine ‘Symphony’ Possible in Our Days? Journal of Church and State. 2016. January. P. 280–296.
Meyendorff J. Imperial Unity and Christian Divisions. New York : St. Vladimir’s Seminary Press, 1989. 228 р.
Runciman S. The Great Church in Captivity: A Study of the Patriarchate of Constantinople from the Eve of the Turkish Conquest to the Greek War of Independence. Cambridge University Press, 1985. 454 р.