СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

Автор(и)

  • Роман ШЕВЧУК

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-3(63)-17

Ключові слова:

публічне управління, державний контроль, сфера охорони здоров’я, медицина, адміністративно-правовий механізм.

Анотація

У статті досліджено об’єкти державного контролю в системі охорони здоров’я України. Автором наголошено, що незважаючи на значну кількість суб’єктів державного контролю в Україні, їх діяльність, на жаль, здійснюється без узгодженої співпраці. Доведено, що фактично державний контроль функціонує не як єдина система, а набуває форми відокремлених підрозділів, які незалежно один від одного гарантують виконання притаманних їм завдань і функцій, що визначаються численними законами та указами Президента України, постановами уряду та іншими нормативно-правовими актами. Автор звертає окрему увагу на те, що окремі дії об’єктів державного контролю у сфері охорони здоров’я не відображають загального стану справ, а отже, не гарантують здійснення дій відповідно до переліку відповідних стандартів виконання рішення. Зрозуміло, що через такий перебіг подій виникають неузгодженості, дублювання, відсутність чіткої взаємодії, а іноді й протиріччя. Все це говорить про те, що за недосконалої системи державного контролю такий інститут був би щонайменше неефективним і навіть шкідливим. Дублювання в цьому плані функції державного контролю призводить не тільки до неефективності цього контролю, а й спричиняє надмірне витрачання державного бюджету та нівелювання самої мети державного контролю. Обґрунтовано, що основним завданням усіх суб’єктів державного контролю у сфері охорони здоров’я України має бути підвищення ефективності та безпеки медичної допомоги, цьому повинні сприяти усі можливі державні, приватні та громадські ресурси. Зроблено висновок про те, що суб’єкти державного контролю у сфері охорони здоров’я є, з одного боку, досить стабільною категорією, а з іншого постійно реформуються і змінюються. Адже якщо органи, компетенція яких визначена Конституцією України, є певною мірою традиційними суб’єктами влади, роль і значення яких у сфері охорони здоров’я, то Національна служба здоров’я України – це новий орган, повноваження якого будуть переглянуті з метою їх удосконалення та включення до загальної системи контрольно-наглядових повноважень публічного управління.

Посилання

Авраменко Т. П. Державне управління системою охорони здоров'я в умовах системних змін в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Держава та регіони. Серія : Державне управління. 2014. Вип. 2. С. 89–95.

Краснова О. І., Плужнікова Т. В. Особливості механізму державного регулювання сфери охорони здоров'я. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 7. С. 46–48.

Кульгінський Є. Механізми децентралізації публічного управління системою охорони здоров’я: європейський досвід. Державне управління та місцеве самоврядування. 2015. Вип. 2. С. 147–159.

Ліфінцев О. В. Принципи здійснення контролю у сфері охорони здоров’я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Юридичні науки”. 2015. Вип. 3-2. Том 1. С. 156–159.

Логвиненко Б. О. Публічне адміністрування сферою охорони здоров’я в Україні: теорія і практика. Монографія. Київ : “МП Леся”, 2017. 244 с.

Міністерство охорони здоров’я України : веб-сайт. URL: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/

Про затвердження Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками: Постанова Кабінету Міністрів України поточна редакція від 07 вересня 2018 р., № 687-2018-п. Офіційний вісник України. 2015. № 72. Ст. 2354.

Самілик Л. О. Адміністративно-правові основи регулювання охорони здоров’я громадян в Україні : дис. канд. юр. наук. Київ: спец. 12.00.07. Київ, 2013. 213 с.

Стратегічний план діяльності з внутрішнього аудиту на 2019-2021 роки: Затверджено Головою Національної служби здоров’я України 12 лютого 2019 року. URL: https://nszu.gov.ua/storage/editor/files/ strategichniy-plan-diyalnosti-zvnutrishnogo-auditu-na-2019-2021-roki_1550223828.pdf

Судова медицина. Медичне законодавство : підручник : у 2-х кн. М. В. Банчук, В. Ф. Москаленко, Б. В. Михайличенко та ін. / за заг. ред. В. Ф. Москаленка та Б. В. Михайличенка]. 2-ге вид., виправл. Кн. 2 : Медичне законодавство: Правова регламентація лікарської діяльності. К.: ВСВ “Медицина”, 2012. 496 с.

Тимошенко В. А. Наркополітика, екологія, громадське здоров’я. Наук. доповідь за матеріалами практики та аналізу національної стратегії щодо наркотиків. Київ : Логос, 2013. 24 с.

Україна: огляд реформи фінансування системи охорони здоров’я 2016–2019: Спільний звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я та Світового банку. Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, 2019. 86 с.

Фещенко Н. М. Галузь охорони здоров’я: проблеми та перспективи фінансового забезпечення. Держава та регіони. 2010. № 3 URL: http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/2559/1/Derzhava%20 ta%20regioni_201 0_6_155-161.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-26

Як цитувати

ШЕВЧУК, Р. (2023). СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (3(63), 128-132. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-3(63)-17

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають