ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА ЯК ЗБРОЯ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ (на прикладі окупованого Криму)

Автор(и)

  • Василь КОЗЬМА

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-4(64)-5

Ключові слова:

історична політика, агресія, війна, ксенофобія, шовінізм

Анотація

В умовах війни, окрім безпосередньо бойових дій, з’являються проблеми які вимагають глибокого теоретичного осмислення, а головне практичного врахування. Це стосується і проблематики, що досліджується в цій публікації – особливостей історичної політики сучасної Росії та її вплив на формування суспільної думки пересічних росіян. Історія на службі у політики явище не нове. У всі часи її намагаються переписувати та переглядати особливо в періоди глобальних потрясінь і соціальних зрушень. Колективні уявлення про минуле змінюються і в наш час, проте сьогодні історичні проблеми минулого, спотворення історичного контексту та дискредитація справжніх історичних фактів використовуються країною-агресором як зброя, що несе в собі реальну загрозу національній безпеці України. У статті також розглядається сутність та характер державного утворення Російська Федерація її специфічні ознаки та відмінності від подібних державних утворень в минулому. Аналізуються російські історичні міфологеми, які використовуються путінським режимом для виправдання військової агресії проти України. Зроблено спробу осмислити природу російського шовінізму та експансіонізму. Зазначено, що міфологізація, фальсифікація та перекручування історії, особливо останнім часом, перетворили академічну науку на інструмент досягнення політичних цілей Кремля. Відтак, автор ставить собі питання: який вплив мають подібні інструменти на зростання рівня ксенофобії та шовінізму серед росіян та що розуміється під часто вживаними термінами про «загадковість російської душі», «винятковість, унікальність та особливу місію Росії у світі»? В цьому контексті автор аналізує російські наративи щодо окупованих українських територій зокрема «історичне виправдання» таких дій стосовно Автономної республіки Крим.

Посилання

Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические импера- тивы. Москва: Международные отношения, 1999. 256 с.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. Москва: Политиздат, 1991. 527 с.

Головаха Є. «Як порівняти з "братським" народом - ми таки святі» URL: https://i-soc.com.ua/ua/news/yak-porivnyati-z-bratskim-narodom-mi-taki-svyati (дата звернення 25.09.2022).

Левада-центр. «Мониторинг ксенофобских настроений, июль 2018» URL: https://www.levada.ru/2018/08/27/monitoring-ksenofobskih-nastroenij/ (дата звернення 25.09. 2022).

Ломброзо Ч. Гениальность и помешательство. Киев: Издательский союз «Андронум», 2020. 220 с.

Лебон Г. Психология социализма. Киев: Издательский союз «Андронум», 2020. 316 с.

Дмитренко М. А. Політична система України: розвиток в умовах глобалізації та інформаційної революції. Київ: Знання України, 2008. 544 с.

Норман Дейвіс. Європа: Історія. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2008. 1464 с.

Кіссінджер Г. Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті. Київ: Наш формат, 2017. 320 с.

Тойнбі А. Дослідження історії. Т.2. Київ: «Основи», 1995. 401 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-08

Як цитувати

КОЗЬМА, В. (2023). ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА ЯК ЗБРОЯ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ (на прикладі окупованого Криму). Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (4(64), 35-42. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-4(64)-5