РОЛЬ ТУРЕЧЧИНИ У ДРУГІЙ КАРАБАСЬКІЙ ВІЙНІ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ

Анотація

Розглядається роль Туреччини та причини підтримки Туреччиною Азербайджану у Другій карабахській війні. Положення про озброєння та регулярні спільні навчання показали військову підтримку Азербайджану з боку Туреччини, а також можливість для Туреччини продемонструвати свій військовий і технологічний потенціал у Другій карабаській війні. Визначено, що турецьке озброєння показало слабкість військового планування і технологій Росії. Запропоновано, що використання турецьких безпілотників у війні за Карабах змінило концепцію війни. Встановлено, що країни Центральної Азії починають розглядати Азербайджан як міст із Заходом, і через видатну роль Туреччини у Другій карабаській війні цей новий образ Азербайджану лише посилить прогрес Туреччини в тюркських республіках цього регіону. Визначено, що Туреччина може розширюватися на схід через Каспійське море завдяки географічному положенню Азербайджану, що буде важливим для стабілізації підходу Туреччини до Центральної Азії. Найбільш яскравим прикладом цього є запланований коридор, який проходить з півдня Азербайджану до Нахічевані, ексклаву Азербайджану. Наслідки Другої карабаської війни та послідовні офіційні поїздки турецького керівництва до країн Центральної Азії свідчать про зростаюче значення Центральної Азії для Туреччини. Також розкриваються інституційні та військові передумови розширення співпраці з країнами Центральної Азії. Зроблено висновок, що на порядку денному зовнішньої політики Туреччини, спрямованої на Центральну Азію, зараз стоїть націоналістична та пантюркська риторика та практика. Якщо раніше Туреччина співпрацювала з Центральною Азією у сфері низької політики, то після Другої карабаської війни Туреччина звернулася до питань високої політики, використовуючи низьку політику як фон для питань високої політики. На основі спільної мови та спадщини Туреччина та країни Центральної Азії формують стратегічне, безпекове та військове партнерство. Поява політичного виміру у співпраці проілюстрована тюркською одностайністю в позиційному документі «Тюркське бачення світу – 2040».