ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ВІДКРИТОЇ НАУКИ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ (ПРИКЛАД РЕСПУБЛІКИ БОЛГАРІЇ)
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-6(66)-3Ключові слова:
відкрита наука, Республіка Болгарія, Європейський дослідницький простір, відкриті дані, дослідницька інфраструктура, е-інфраструктураАнотація
У статті поведено аналіз державної політики відкритої науки в Республіці Болгарії. Актуальність обраної теми та досліджуваної проблеми обумовлена тим, що Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами передбачає курс України, що спрямований на залучення її до Європейського дослідницького простору. Таке залучення неможливе без узгодження діючих державних політик у сфері науки. Тому розгляд існуючого прикладу і розкриття специфіки підходу до втілення в життя парадигми відкритої науки на державному рівні Республіки Болгарії сприятиме кращому розумінню необхідних напрямків дій при розробленні української державної політики відкритої науки, яка пришвидшуватиме євроінтеграційні процеси України. Під час підготовки статті було опрацьовано ряд матеріалів українських та іноземних (зокрема болгарських) вчених, однак аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що, незважаючи на приділену увагу дослідників до проблематики відкритої науки, відзначається низький рівень дослідження цього питання з точки зору державного управління. Мета статті полягає у висвітленні процесу становлення державної політики відкритої науки та запровадження сучасних механізмів її реалізації в країнах Європейського дослідницького простору на прикладі Республіки Болгарії. Відповідно до мети у основному матеріалі дослідження наведено приклади взаємодії інституцій держави та науки. Також були показані приклади заходів, які можуть бути розглянуті та вжиті для створення й реалізації автентичної української візії на наукову діяльність з урахуванням залучення України до Європейського дослідницького простору. При проведенні наукових розвідок дослідник спирався на такі документи як Національна стратегія розвитку наукових досліджень у Республіці Болгарія 2017–2030 рр. та Національний план щодо розвитку ініціативи відкритої науки в Республіці Болгарії. За підсумками дослідження було отримано висновки щодо рівня формування та ступеня реалізації державної політики відкритої науки в Республіці Болгарії. Було відзначено національні особливості такого процесу та надано рекомендації щодо перспектив подальших наукових розвідок.
Посилання
Драч І. І. Відкрита наука в університетах: цілі та переваги. Науковий вісник Ужгородського уні- верситету. 2022. № 1(50). С. 90–93.
Карпенко О. В., Риженко О. В. Цифрові трансформації та ефективне управління даними в Україні. Вісн. НАДУ. Серія “Державне управління”. 2018. № 4(91). С. 157–162.
Копанєва В. О. Бібліотека в середовищі цифрової науки: системно-інтеграційна взаємодія. К. : Ліра-К, 2020. 322 с.
Министерство на образованието и науката, Република България. Национална стратегия за разви- тие на научните изследвания в Република България 2017-2030 (По-добра наука за по-добра България). Организация и контрол върху изпълнението на стратегията. Вестник – Electrotechnica & Electronica. 2017. № 52(11–12). С. 32–38.
Национален план за развитие на инициативата за отворена наука в Република България. URL: https://www.mon.bg/upload/24848/plan-otvorena-nauka_130121.pdf (дата звернення: 22.02.2023).
Орлюк О. Політика Відкритої науки в Європейському Союзі як глобальний орієнтир для України: правовий вимір. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2021. № 6. С. 158-172.
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_011 (дата звернення: 22.02.2023).
Чмир О. С. Розвиток в Україні ресурсів, заснованих на знаннях. Наука, технології, інновації. 2021. № 4. С. 35–49.
Шишкіна М. П. Організація навчального й наукового співробітництва у віртуальних системах відкритої науки у закладах вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2020. № 18(2). С. 122–130.
Яцишин А.В. Цифрові відкриті системи у підготовці аспірантів і докторантів : монографія. К. : Компринт. 2020. 416 с.
Berezko O., Laura M. P., Malaguarnera G., Almeida I., Żyra A., Sothearath S., Björnmalm M., Hnatkova E. and Tata M. 2021. “Perspectives on Open Science and Scholarly Publishing: A Survey Study Focusing on Early Career Researchers in Europe.” F1000Research. https://doi.org/10.12688/f1000research.74831.1
Delfanti A. Biohackers. The politics of open science. 2013. URL: https://monoskop.org/images/8/8d/Delfanti_Alessandro_Biohackers_The_Politics_of_Open_Science_2013.pdf (дата звернення: 22.02.2023).
Georgiev A., Stefanov K. Bulgarian Open Science Digital Library-First Prototype. Digital Presentation and Preservation of Cultural and Scientific Heritage. 2019. № 9. С. 251–258.
Hasani S., Stefanova E., Stefanov K., Georgiev A. Are We Ready For Open Science–The Answer Of The Balkan Universities. Proceedings. 2020. рр. 1947–1953.
Karaivanova A., Atanassov E., Gurov T., Stanchev P., Simeonov G. Bulgarian Contribution to the Open Science Services in NI4OS-Europe. Digital Presentation and Preservation of Cultural and Scientific Heritage.2022. № 12. рр. 299–306.
Moedas C. Citizen science: innovation in open science, society and policy. UCL Press. 2018.
Murray-Rust P. Open data in science. Nature Precedings. 2008. № 1-1.
Pordes R. The open science grid (No. FERMILAB-CONF-04-466-CD). Fermi National Accelerator Lab.(FNAL), Batavia, IL (United States). 2004.
Stanchev P., Stefanov K. Bulgarian Open Science Cloud. Digital Presentation and Preservation of Cultural and Scientific Heritage. 2019. № 9. рр. 259–264.
Terziev, V. The open science as part of knowledge sharing. Knowledge-International Journal. 2021. № 46(1). рр. 83–90.