ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Анотація

У роботі аналізуються проблеми розвитку ринку надання туристичних послуг в Україні, розглянуто окремі питання розвитку державного регулювання туризму на території Європейського Союзу. Відмічено, що інфраструктурні вимоги до розвитку галузі туризму в ЄС передбачають класифікацію галузевих компаній за певними критеріями, застосовними для готелів, ресторанів та кафе (якість обслуговування, клієнтообіг, «місткість» надання готельних послуг). Відзначено, що проблемне коло питань щодо державного регулювання розвитку туризму в Україні має не лише гуманітарний інституційно-законодавчий, але й економічний характер. Відновлення туристичної інфраструктури повинне відбуватися за рахунок державних та місцевих бюджетів. У статті проаналізовано основні шляхи подолання негативних тенденцій у сфері державного регулювання розвитку галузі туризму. Розбудова туристичного простору України відповідно вимог та стандартів ЄС та із одночасним викоріненням внутрішньої державно-управлінської проблематики потребує розвитку і культивації т. зв. «галузевого туризму». Подібним прикладом є феномен «сільського (зеленого) туризму» як нетрадиційного підвиду рекреації. Якщо у ЄС нормативне регулювання зеленого туризму здійснюється через раніше згадану Європейську стратегію сталого туризму 2021 р. – EU Strategy for Sustainable Tourism 2021) та корелюючий акт природоохоронної юрисдикції – Зелений пакт для Європи 2019 р. (EU Green Deal 2019), то в Україні немає актуальної нормативно-правової бази регулювання екологічного напрямку туризму. Ключовими напрямками розвитку державного регулювання галузі туризму має стати взаємне доповнення повноважень (компетенції) ДАРТ та Міністерства інфраструктури України із КМУ та ВРУ, із обов’язком Мінцифри щодо забезпечення прозорості даного процесу (наприклад, шляхом формування Реєстру внутрішньотуристичного співробітництва України).