РОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ

Автор(и)

  • Роман СТАДНІЙЧУК

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-6(66)-9

Ключові слова:

роль, публічна політика, демократичне управління, соціальні конфлікти

Анотація

В статті досліджено публічну політику та соціальний конфлікт. Дослідження показало, що раннє спільне розуміння ризиків конфлікту є центральним для запобігання. Але розуміння ризиків недостатньо; важливо, щоб учасники були готові коригувати політику та програмування для подолання цих ризиків. Для цього необхідно створити платформи на рівні країни або регіону, які дозволять відверто обговорювати з усіма зацікавленими сторонами типи політики та програм, які потрібні при перших ознаках ризику, а не тоді, коли насильство вже почалося та в ситуації гострої кризи. Це також вимагає ретельного управління впливом економічних і соціальних потрясінь (таких як швидкі зміни цін на продовольство чи енергоносії), зростання інфляційного тиску тощо. Коли суспільства фрагментовані та поляризовані, цими наслідками потрібно особливо добре керувати, і іноді потрібно більше часу та грошей для проведення певних реформ, необхідних для стабілізації економіки. Учасникам розвитку необхідно набагато більше усвідомлювати вплив економічної та соціальної політики на розбудову миру та безпеку. Поки що учасники розвитку та розбудови миру – на національному, регіональному чи міжнародному рівнях – недостатньо взаємодіють. Розвиток має особливо важливі наслідки для безпеки, по-перше, тому що незахищеність значною мірою підриває зусилля з розвитку, а також тому, що втручання в розвиток часто можуть сприяти місцевій безпеці набагато більше, ніж сама по собі поліція. Однак це вимагає, щоб учасники – як з боку безпеки, так і з боку розвитку – розуміли один одного та вступали в конструктивну співпрацю. Нарешті, роль учасників гуманітарної діяльності та розвитку є взаємодоповнювальною, особливо з точки зору запобігання, і потрібні додаткові зусилля, щоб зробити взаємозв’язок між гуманітарною діяльністю та розвитком реальністю.

Посилання

Гречко Т. К. Публічне управління в забезпеченні сталого (збалансованого) розвитку : навч. посіб. / Т. К. Гречко, С. А. Лісовський, С. А. Романюк, Л. Г. Руденко. Херсон : Грінь Д.С., 2015. 264 с

Концептуальні засади взаємодії політики й управління : навч. посіб. / авт. кол. : Е. А. Афонін, Я. В. Бережний, О. Л. Валевський та ін. ; за заг. ред. В. А. Ребкала, В. А. Шахова, В. В. Голубь, В. М. Козакова. К. : НАДУ, 2010. 300 с.

Clark, David. 2002. “Neoliberalism and Public Service Reform: Canada in Comparative Perspective.” Canadian Journal of Political Science, 35(4): 771–793.

Dufour, Pascale, and Marcos Ancelovici. 2018. “From Citizenship Regimes to Protest Regimes?,” in M. Paquet, N. Nagels and A.-C. Fourot (eds). Citizenship as a Regime: Canadian and International Perspectives. Montreal : McGill-Queen’s University Press. P. 165–185.

Furlong, Kathryn. 2010. “Neoliberal water management? Trends, limitations, reformulations.” Environment and Society: Advances in Research. 1: 46–75

Giugni, Marco and Maria Grasso. 2015. Austerity and Protest Popular Contention in Times of Economic Crisis. New York/London: Routledge. Hacker, Jacob S. 2004. “Privatizing Risk without Privatizing the Welfare State: The Hidden Politics of Social Policy Retrenchment in the United States.” American Political Science Review, 98(2): 243–260.

Herrera, Veronica and Alison E. Post. 2014. “Can Developing Countries Both Decentralize and Depo- liticize Urban Water Services? Evaluating the Legacy of the 1990s Reform Wave.” World Development. 64 (December): 621–641.

Lee Mudge, Stephanie. 2008. “What is Neo-liberalism?” Socio-Economic Review .6(4): 703–731.

Lorenz, Chris. 2012. “If You’re So Smart, Why Are You under Surveillance? Universities, Neoliberalism, and New Public Management.” Critical Inquiry. 38 (Spring): 599–629.

Mahoney, James and Kathleen Thelen. 2010. “A Theory of Gradual Institutional Change.” In Explain- ing Institutional Change: Ambiguity, Agency, and Power, eds. James Mahoney and Kathleen Thelen, New York / Cambridge : Cambridge University Press.

McCarthy, John D. and Mayer N. Zald. 1977. “Resource Mobilization and Social Movements: A Partial Theory.” American Journal of Sociology. 82(6): 1212–41.

Murillo, Maria Victoria. 2009. Political Competition, Partisanship, and Policy Making in Latin Ameri- can Public Utilities. New York : Cambridge University Press.

Pierson, Paul. 1994. Dismantling the Welfare State? Reagan, Thatcher, and the Politics of Retrench- ment. Cambridge : Cambridge University Press.

Pierson, Paul. 2000. “The Limits of Design: Explaining Institutional Origins and Change.” Governance. 13(4): 475–99.

Streeck, Wolfgang and Kathleen Thelen. 2005. “Introduction: Institutional Change in Advanced Politi- cal Economies.” In Beyond Continuity. Institutional Change in Advanced Political Economies, eds. Streeck, Wolfgang and Kathleen Thelen. Oxford : Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-01

Як цитувати

СТАДНІЙЧУК, Р. (2023). РОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (6(66), 70-73. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-6(66)-9