ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ПРАВОВЛАДДЯ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-5(71)-5

Ключові слова:

методологія, публічна влада, публічне управління, правовладдя, світогляд.

Анотація

Актуальність проблематики створення ефективної системи публічного управління обумовлюється її перманентним характером, що спричиняє необхідність визначення чітких методологічних засад явищ у сфері публічного управління. Наголошено на такій властивості наукових розробок методології публічного управління як еклектизм та відсутність усталеного сприйняття поняття методології. Метою статті є висвітлення методологічних засад публічного управління в умовах правовладдя. Сформульовано низку положень, що визначають сучасне сприйняття методології публічного управління. По-перше, адекватне розуміння методології публічного управління вимагає чіткості термінології та її послідовного використання. Що визначає необхідність розмежування методології та методики публічного управління. Методологія публічного управління описує систему гносеологічних засобів та являє собою теоретичний рівень осягнення відповідного предмету. Методика публічного управління розуміється як сукупність конкретних прийомів щодо реалізації публічного управління. По-друге, методологія публічного управління є складовою методології пізнання соціальних явищ. Наголошено на тісному зв’язку процесів і явищ у сфері публічного управління та сфері права. Хоча об’єкти пізнання у сфері публічного управління мають свої особливості у порівнянні з об’єктами пізнання у сфері права. Вказано на доцільність розгляду структури методології через з’ясування змісту таких елементів, як принципи, підходи та методи. По-третє, у гносеології соціальних явищ важливе місце займає світогляд: світогляд дослідника є визначальним для інтенції вченого та обрання відповідних методологічних підходів. Наголошено на відмінностях у висвітленні публічного управління науковцями в межах демократичного та недемократичного режимів. Резюмовано, що розуміння методології публічного управління має виходити з її сприйняття як засобу наукового пізнання. При цьому слід чітко розмежовувати методологію та методику; за основу гносеології явищ і процесів публічного управління доцільно взяти методологію соціальних явищ, що структурно включає в себе низку принципів, методів та підходів.

Посилання

Андреєв В.М. Теоретико-методологічні проблеми співвідношення інститутів публічної влади та публічно-службових відносин. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології. 2023. Вип. 5. С. 14–18.

Бакуменко В., Князєв В., Сурмін Ю. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку. Вісник Української академії державного управління. 2003. № 2. С. 68–81.

Сурмін Ю. П, Бакуменко В. Д., Краснейчук А. О. Методологія державного управління як галузі науки. Київ: НАДУ, 2010. 32 с.

Сидорчук Т. В. Теоретичні питання методології державного управління в Україні: дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.01. Київ, 2013. 181 с.

Методологія публічного управління : навчальний посібник / уклад. І. В. Шпекторенко. Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2018. 113 с.

Куйбіда В.С., Шпекторенко І.В. Методологія публічного управління як система: теоретичні та практичні аспекти. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2022. Вип. 29. С. 7–12.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення: 21.02.2024).

Кучук А.М., Пекарчук В.М. Методологія правових явищ в умовах сучасного правового дискурсу. Прикарпатський юридичний вісник. 2022. Вип. 1 (42). С. 9–12.

Сич Т. Роль методології у процесі розвитку науки. Гірська школа Українських Карпат. 2016. № 14. С. 74–79.

Кучук А.М., Завгородня Ю.С. Права дитини як критерій державно-правового режиму. Науковий вісник публічного та приватного права. 2022. Вип. 1. С. 3–7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-29

Як цитувати

ЗАВГОРОДНЯ, Ю., & КУЧУК, А. (2023). ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ПРАВОВЛАДДЯ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (5(71), 41-45. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-5(71)-5