БАГАТОПОЛЯРНА ГЕОПОЛІТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ СВІТУ: ПРОБЛЕМИ І ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ
Анотація
Сучасний світовий порядок має тенденцію розвиватися у напрямі багатополярності. Спостерігається поступове зниження ролі нефор-
мальної Західної макроімперії. Посилюються геополітичні та геоекономічні позиції інших “полюсів” — незахідних неоімперій. У світовій гео-
політичній системі зростає кількість акторів, зокрема суверенних держав. Поширюються різноманітні мережні структури.
Посилання
Бжезінський З. Велика шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи: Пер. з англ. — Л.: Лілея-НВ, 2000. — 236 с.
Бжезінський З. Вибір: світове панування чи світове лідерство: Пер. з англ. — К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. — 203 с.
Бэттлер А. Контуры мира в первой половине ХХI века и чуть далее (теория): Пер. с англ. // МЭ и МО. — 2002. — № 1. — С. 73—80.
Каґан Р. Про рай і владу: Америка і Європа у новому світовому порядку: Пер. з англ. — Львів, 2004. — 134 с.
Коновалов А. А. Новая биполярность и дефицит адекватности // Россия в глобальной политике. —2005. — Т. 3. — № 2. — [Электронный ресурс]. — Режимдоступа: http://www.globalaffairs.ru
Мотиль О. Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження: Монографія: Пер. з англ. — К.: Критика, 2009. — 200 с.
Соколов Ю. В. Политические структуры мира. Между терроризмом и биполярностью? // Российские стратегические исследования / Под ред. Л. Л. Фи-
туни. — М.: Логос, 2002. — С. 93—98.
Хардт М. Империя / М. Хардт, А. Негри; пер. с англ. — М.: Праксис, 2004. — 440 с.
Huntington S. The Lonely Superpower // Foreign Affairs. — 1999. — Vol. 78. — 2. — P. 35—49.
