СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ “ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ” В ЗАРУБІЖНІЙ ТА ВІТЧИЗНЯНІЙ ПОЛІТИКО-ПРАВОВІЙ ДУМЦІ

Автор(и)

  • О. М. Масловська

Анотація

Виходячи з аналізу наукової думки, починаючи від часів Стародавньої Греції, Давнього Риму, середньовіччя, доби Відродження і до наукових дослі-
джень ХІХ–ХХ ст., встановлено, що легальне існування опозиції в жорстко ієрархізованих, етатистських суспільствах є неможливим. За будь-яких
часів будь-яка непокора владі чи розбіжності в поглядах розцінювалися як зрада і каралися у різний спосіб. Тобто людина як особистість та громадян-  ське суспільство розчиняються в державних структурах, а будь-який опір чи опозиція можливі лише у формі бунту або державного перевороту.

Посилання

Гизо Ф. О средствах правления и оппозиции в современной Франции // Классический французский либерализм: сборник: Пер. с фр. — М.: Российская полит. энцикл. (РОССПЭН), 2000. — С. 311–312.

Дюверже М. Политические партии: Пер. с франц. — М.: Академ. проект, 2000. — 538 с.

Егоров А. Б. Рим на грани эпох. Проблемы рождения и формирования принципата. — Л., 1985. —224 с.

Кочеров С. Н. Стоическая оппозиция в Римском Сенате // Межвуз. сб. науч. трудов “Античность и раннее средневековье. Социально-политические и этнокультурные процессы”. — Н. Новгород: НГПИ им. М. Горького, 1991. — 149 c.

Крашенинникова Н. А., Жидкова О. А. История государства и права зарубежных стран: Учеб. для вузов. — М.: Издат. группа НОРМА–ИНФРА, 1998. —Ч. 1. — 480 с.

Кучма Л. Вірю в український народ. Вибрані статті, виступи. — К.: ВД “Альтернативи”, 2000. — 504 с.

Митрохин В. А., Бигазиева С. С. Теоретико-методологические аспекты изучения понятия политической оппозиции // Известия Саратовского ун-та. (Сер.“Социология. Политология”). — Саратов, 2010. —Вып. 4. — С. 80–83.

Нерсесянц В. С. История политических и правовых учений: Учеб. для вузов. — М.: Норма, 2007. —704 с.

Оріховський С. Напучення польському королеві Сигізмунду Августу // Українські гуманісти епохи Відродження: антологія: у 2-х ч. — К.: Наук.думка, Основи, 1995. — Ч. 1. — С. 23–61.

Прокопович Ф. Різні сентенції // Філософські твори: В 3-х т. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://litopys.org.ua/procop/proc115.htm

Сичова В. В. Характер взаємодії політичної опозиції з органами державного управління в уявленнях українських мислителів поч. XVI – поч. XX ст. // Актуальні проблеми державного управління. — 2010. —№ 1. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://79

www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apdu/2010_1/doc/1/13.pdf

Ткаченко Т. Опозиція як чинник формування демократичної політичної системи в Україні: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 “Політичні інститути і процеси”. — К., 2009. — 19 с.

Токвиль А. де. Демократия в Америке: Пер. сфранц. — М.: Прогресс, 1992. — 554 с.

Чичерин Б. H. Политические мыслители древнего и нового мира. — М.: Гардарики, 2001. — 336 c.

Шелест Д., Якубовський О. Політична опозиція в Україні: традиції і сучасність // Політична опозиція: теорія та історія, світовий досвід та українська практика: Матеріали наук.-практ. конф. / Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України / І. М. Варзар (відпов.ред.) — К., 1996. — 224 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-06

Як цитувати

Масловська, О. М. . (2024). СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ “ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ” В ЗАРУБІЖНІЙ ТА ВІТЧИЗНЯНІЙ ПОЛІТИКО-ПРАВОВІЙ ДУМЦІ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (3(34), 73-79. вилучено із http://journals.maup.com.ua/index.php/political/article/view/3583