СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснено аналіз теоретичних основ і методології вивчення механізму забезпечення інфор-маційної безпеки, розкрито сутнісні ознаки та особливості, структуру окресленої категорії. Автором сформовано такі завдання: схарактеризувати основні доктринальні підходи до визначення забезпечення інформаційної безпеки й механізму забезпечення інформаційної безпеки держави; сформулювати їх визначення; дослідити методологічну основу механізму забезпечення інформаційної безпеки держави; виявити проблеми в цій сфері та запропонувати шляхи їх розв’язання. Своєрідним є методологічний інструментарій, оскільки використано комплекс методів і методологічних принципів, підходів, зокрема діяльнісний, системний, структурно-функціональний тощо. На підставі гносеологічного, діалектичного, формально-юридичного, структурно-функціонального методів, методів моделювання та прогнозування автором сформульовано відповідні дефініції, визначено перспективи вдосконалення механізму забезпечення інформаційної безпеки держави. Узагальнено основи формування і функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки. Обґрунтовано, що для реалізації зазначених положень необхідна чітка система вітчизняних органів, що може перебрати на себе завдання із захисту інформаційного простору. Висвітлено, що формально така система існує і має чотири взаємопов’язані рівні. Запропоновано розглядати інформаційну безпеку складовою національної безпеки України. Автором розкрито дефініцію поняття «система захисту інформаційної безпеки держави», що є не чим іншим як системою взаємопов’язаних елементів, які забезпечують захист та розвиток інформаційного простору відповідно до національних інтересів. Дефініція охоплює ключові елементи механізму забезпечення інформаційної безпеки: об’єкт, суб’єкт, загрози, напрями, заходи.