АНАЛІЗ РІВНЯ ПОЛІТКОРЕКТНОСТІ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ ТА СПОСОБИ ЙОГО ПІДВИЩЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-3(75)-17Ключові слова:
політкоректність, модель поведінки, рівність, дискримінація, гендерно-нейтральна моваАнотація
Стаття присвячена визначенню аналізу рівня політкоректності публічних службовців за сучасних умов та формулювання способів його підвищення. На початку статті обґрунтовано актуальність дослідження ідеї політкоректності, особливо на публічній службі. Розкрито зміст досліджуваного поняття на основі двох підходів – лінгвістично-комунікативного та поведінкового. Основна частина статті присвячена аналізу рівня політкоректності публічних службовців за сучасних умов шляхом проведення анонімного опитування працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування Миколаївської області. Респондентами були люди різної статево-вікової групи, які мають неоднаковий стаж публічної служби та займають нерівнозначні посади. Питання анкети-опитувальника стосувались випадків прояву неполіткоректної поведінки на публічній службі, видів неполіткоректної поведінки із якими зіштовхувались публічні службовці під час виконання ними своїх професійних обов’язків, можливості висловлення власної думки на публічній службі, визначення ступеню задоволеності службовців рівнем політкоректності на публічній службі за відповідною шкалою, а також періодичності проведення консультативно-роз’яснювальних заходів з питань політкоректної поведінки на публічній службі. Отримані дані аналізувались у вигляді статистичних узагальнень. Так, під час проведення анонімного опитування було з’ясовано, що різноманітні види прояву неполіткоректної поведінки є відносно частими випадками на публічній службі. При цьому більшості публічних службовців важко сказати, які саме це були прояви неполіткоректної поведінки. Наприкінці статті зроблено висновок, що сьогодні на публічній службі в Україні переважає низький рівень політкоректності. Неполіткоректна поведінка притаманна не лише рядовому складу публічних службовців й керівництву. Це зумовлено, насамперед, негативним ставленням громадян до представників влади, безвідповідальним та/або занадто авторитарним керівництвом, некомпетентністю самих службовців.
Посилання
Андріяш В. І. Євтушенко Н. О. Політична коректність як суспільний феномен: ґенеза та концептуалізація. Право та державне управління. 2022. № 1. С. 144–150.
Анкета-опитувальник «Політкоректність на публічній службі очима публічними службовцями». URL: https://docs.google.com/forms/d/1VZ-5MNB1j8w3-KtYBg75XTCONRCLxGD8HJJr99afqqI/edit#responses.
Бондаренко О. Ф., Буткевич М. О. Мова ворожнечі та ЗМІ: міжнародні стандарти та підходи. К.: Проєкт «Без Кордонів» ГО «Центр «Соціальна Дія», 2015. 64 с.
Ємельянов В. М., Євтушенко Н. О. Політична коректність – соціальний конструкт сучасного мовного простору публічного управління. Public Administration and Regional Development. 2022. № 17. С. 698-–717.
Завадська О. В. Пейоративний аспект політкоректності. Studia Lingüistica. 2011. Вип. 5. Ч. 2. С. 350–356.
Конституція України: Закон від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України 1996. № 30. Ст. 141.
Про державну службу: Закон України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 4. Ст. 43.
Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня2005 р. № 2866-IV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 52. Ст. 561.
Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні: Указ Президента України від 3 грудня 2020 р. № 533/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533/2020#Text.
Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування: Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 5 серпня 2016 р. № 158. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1203-16#Text.
Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 2 травня 2023 р. № 3077-ІХ. Відомості Верховної Ради України. 2023. № 72. Ст. 249.
Сінькевич О. Б. Політкоректність в контексті глобалізаційних процесів сучасності. SWorld. 2013. № 2. С. 5–15.
Сухомлин О. Ю. Мовна толерантність у журналістському тексті: параметри категорії. Українське журналістикознавство. 2008. Вип. 9. C. 42–48.