ТИПОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНУ СИСТЕМУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-1(77)-14Ключові слова:
громадські ініціативи, державне управління, громадська участь, демократія, цифрові платформи, громадський контроль, партиципаторне бюджетування, електронна демократіяАнотація
У статті розглянуто роль та значення громадських ініціатив у сучасному суспільно-політичному житті, їх основні функції, механізми та форми впливу. Проведено аналіз та класифікацію громадських ініціатив за рівнем дії, організаційною структурою, напрямами діяльності та методами взаємодії з владою. Окрему увагу приділено впливу цифровізації на громадську активність, зокрема використанню інтернет-платформи, соціальних мереж та електронного врядування для залучення громадськості до процесу ухвалення рішень. На основі проведеного аналізу визначено основні форми громадської інтернет-участі, такі, як онлайн-консультації, електронні петиції, громадські обговорення та кампанії в соціальних медіа. Підкреслюється важливість конструктивної взаємодії між громадським суспільством та державними інституціями для забезпечення прозорості, підзвітності та демократизації управлінських процесів. Обґрунтовано значення громадських ініціатив як механізму контролю за діяльністю влади, мобілізації населення та прав захисту громадян. Висвітлено особливості протестних рухів та адвокаційних кампаній, їхню роль у формуванні політичного порядку денного. Розглянуто волонтерську діяльність як інструмент соціальної підтримки та розвитку громадської солідарності. Визначено основні тенденції розвитку громадських ініціатив в Україні, їх вплив на суспільні процеси. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема вивчення історичного та сучасного досвіду громадських ініціатив у політичному житті України.
Посилання
Бевз Т. Політична і етнополітична культура як об’єкт дослідження. Наукові записки / Курасовські читання – 2005, Київ: ІПіЕПД. 2006. Вип. 30, Кн. 1, с. 77–87.
Бєльська Т. Моделювання впливу глобального громадянського суспільства на державну політику. Публічне урядування. 2016. (4(5)), 175‒185.
Білоусов О. С. Громадянська ініціатива в сучасній Україні. Нова парадигма. 2008. (78), 115–127.
Гаврилюк О. В. Глобальна інфраструктура: політика versus економіка. Фінанси України. 2017. (10), 63–85. Отримано з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2017_10_6
Григоришина В. Г. (б. д.). Сучасні технології залучення громадян до прийняття управлінських рішень в органах публічної влади. Отримано з https://vseosvita.ua/library/embed/01006jac-f74e.doc.html
Дубич К. В. Механізми державного управління системою надання соціальних послуг (Дисертація доктора наук з держ. упр.). НАДУ, Київ. 2016.
Верховна Рада України. Про соціальні послуги: Закон України від 17.01.2019 № 2671–VIII. 2019. Отримано з https://zakon.rada.gov.ua
Кармазіна М. С. Політичні поняття і категорії: відтінки, іпостасі, метаморфози logos’у. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Київ: Укр. центр політ. менеджменту. 2010. Вип. 19, с. 9‒16.
Сергієнко О., Ватаманюк О. Громадська участь/залучення громадян. Депутатська діяльність в округах (навчальний модуль). Київ: ІКЦ «Юридичний статус». 2016.
Ansell C., Gash A. Collaborative governance in theory and practice. Journal of Public Administration Research and Theory, 2008. (18), 543–571.
Beckley A. L. Race, masculinity, and boot camp failure. Crime, Law, and Social Change. 2008. (49), 303–314. https://link.springer.com/article/10.1007/s10611-008-9105-9
Keck M. E., Sikkink K. Activists Beyond Borders: Advocacy Networks in International Politics. Ithaca: Cornell University Press. 1998.
Putnam R. D. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. Simon & Schuster. 2001.
