АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ПОБУДОВИ ІНСТИТУЦІЙ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті досліджено досвід розвинених країн у створенні стійких інституцій, які забезпечують економічну безпеку та сприяють стабільності суспільно-економічних процесів. Основна увага приділяється аналізу правових систем, урядових структур, фінансових установ та інших організацій, що виконують ключову роль у забезпеченні макроекономічної рівноваги та ефективності антикорупційних заходів.Автор відзначає важливість адаптивності інституцій до змін і викликів, підкреслюючи, що саме ця здатність забезпечує їх довготривалу стабільність. В контексті цього аналізу розглянуто приклади Сполучених Штатів Америки, Швеції та Сінгапуру. Кожна з цих країн представлена як взірець ефективності завдяки особливим підходам до організації державної служби, забезпечення правової незалежності та реалізації антикорупційних програм.Зокрема, в США підкреслюється значення Закону Пенделтона (1883 р.), який запровадив меритократичну систему у державній службі. Шведська модель, відома своєю соціальною справедливістю та високим рівнем перерозподілу доходів, демонструє синергію між економічним зростанням і соціальним захистом. У свою чергу, Сінгапур є прикладом країни, що завдяки жорсткій антикорупційній політиці та професіоналізму державної служби досягла економічної стійкості та розвитку.Стаття також аналізує сучасні виклики України, які ускладнюють побудову стійких інституцій. Тривала війна з Росією, політична нестабільність та низький рівень довіри до державних органів створюють значні перешкоди для економічної безпеки країни. Автор пропонує, що ефективна адаптація міжнародного досвіду має враховувати специфіку українського контексту, включаючи політичні, економічні та культурні особливості.У висновках автор робить акцент на необхідності інтегрованого підходу до реформ, що передбачає забезпечення незалежності судової системи, створення антикорупційної інфраструктури, розвиток електронних сервісів та зміцнення соціальної справедливості. Запозичення зарубіжних моделей має супроводжуватися ретельним аналізом їхньої сумісності з українськими умовами, залученням громадянського суспільства та моніторингом ефективності впроваджених реформ.