ЧИННИКИ ЗАНЕПАДУ ЛІБЕРАЛІЗМУ ТА ПОЯВИ ПОСТЛІБЕРАЛІЗМУ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Анотація

У статті представлені результати дослідження, присвяченого виявленню та аналізу чинників кризи лібералізму та формування постлібералізму на теренах Європейського Союзу. Стверджується, що криза лібералізму штовхає практиків і теоретиків до пошуку ефективних альтернатив, і саме таким чином з’являються ідейні та ідеологічні рішення: проміжне – неолібералізм та більш радикальне – постлібералізм. Останній наполягає на поверненні до класичних сімейних цінностей, релігійної етики та національної ідентичності. Багато політиків у ЄС, не занурюючись в глибину положень постліберальної теорії демократії, популяризують її власне «прочитання» і з метою збільшення кола своїх виборців, просувають популярні та популістські ідеї, які, у свою чергу, сприяють посиленню євроскептицизму. Серед ключових чинників занепаду ліберальної традиції та появи постліберальної альтернативи виділено: недостатньо керовану економічну глобалізацію з її поляризуючим впливом на суспільства (зростає соціальна нерівність, якість життя пересічного європейця знижується, соціальний розвиток уповільнюється тощо); екзистенційний страх людини (через загрози терористичних атак громадяни погоджуються на обмеження власних прав в надії на «умовну» безпеку та гарантії); окремі непередбачувані наслідки цифрової революції (фрагментація публічної сфери, персоналізація політики, обмеження реальної політичної участі громадян); трансформацію політичної ідентичності (відхід від космополітизму, проблеми мультикультуралізму, зростання ксенофобських настроїв, неможливість сформувати політичну ідентичність, яка спроможна замінити національну ідентичність). Криза лібералізму в Європейському Союзі наражає на небезпеку євроінтеграційні процеси, адже унія зрештою стала менш егалітарною, менш демократичною та менш відкритою до культурного розмаїття.