ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЯК ДЖЕРЕЛО ТА СУБ’ЄКТ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ: ІНФОРМАЦІЙНО-ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Abstract
Interactions of mass media and public opinionate investigated and characterized therefore on some stage they dot depend neither from mass media
nor public opinion, because the last must be only formed. It is depend first of all from political power, politic parties, ideology institutions, especially during their legitimation as well from groups of pressure and lobbing, from agents of influence, that take part as a communicator
References
Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации: Учеб. пособие. — М.: Владос, 1994. — 336 с.
Арендт X. Массы и тоталитаризм // Вопр. социологии. — 1992. — Т. 1. — № 2. — С. 20–73.
Аронсон Э. Общественное животное. — М.:Аспект-Пресс, 1998. — 345 с.
Аронсон Э., Пратканис Э. Эпоха пропаганды:механизмы убеждения. Повседневное использование и злоупотребление. — СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК,2002. — 384 с.
Бебик В. М., Сидоренко О. І. Засоби масової інформації посткомуністичної України. — К.: 1996. —124 с.
Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество.Опыт социального прогнозирования. — М.: Асаdеmia,1999. — 787 с.
Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? — М.:Модино-пресс, 1990. — 456 с.
Бурдье П. Социология политики. — М.: SocioLogos, 1993. — 273 с.; Бурдье П. О телевидении. —М.: 2002. — С. 157.86
Бэндлер Р., Гриндер Д. Семинар по НЛП.Передовые психотехнологии в психотерапии и бизнесе. — М.: ИПРА, 1997. — 243 с.
Гозман Л. Я., Шестопал Е. Б. Политическая психология. — Ростов н/Д, 1996. — 448 с.
Гранин Д. Кого мы прячем? Зачем? // Иного не дано. — М., 1990. — С. 28–32.
Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений. — М.:Черо, 1998. — 335 с.
Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. — К.:Оріяни, 2000. — 445 с.
Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера: Пер. з нім. — К.: Тандем, 2002. —
с.
Клемперер В. LTI. Язык третьего Рейха. Записная книжка филолога. — М.: Комета, 1999. — 250 с.
Московичи С. Век толп. — М.: Центр психологии и психотерапии, 1996. — 567 с.
Московичи С. Машина, творящая богов: Пер. с франц. — М.: Центр психологии и психотерапии,
— 560 с.
Набруско В. І. Громадська думка як предмет політико-соціологічного дослідження // Наукові записки Ін-ту журналістики. — 2003. — Т. 10. —С. 94–104.
Ольшанский Д. В. Массовые настроения переходного времени // Вопр. философии. — 1992. —№ 4. — С. 36–41.
Різун В. В. Загальна характеристика масової інформаційної діяльності // Наукові записки Ін-ту журналістики. — 2000. — Т. 1. — С. 15–30.
Різун В. В. Маси: Тексти лекцій. — К.: Видав.-поліграф. центр “Київський університет”, 2003. — 118 с.
Романенко Ю. В. Спічрайтінг (Основи риторики): Практикум для студентів спеціальності “міжнародна інформація”. — К.: ІМВ, 2002. — 98 с.
Тихомирова Є. Б. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі: Монографія. — К.: Наша культура і наука,2004. — 489 с.
Українське законодавство: засоби масової інформації. — К.: Програма правового захисту та освіти ЗМІ ІRЕХ у-Медіа. — 365 с.
Шампань П. Делать мнение: новая политическая игра. — М.: Socio-Logos, 1997. — 335 с.
Шибутани Т. Социальная психология. (Сер. “Учебники и учебные пособия”). — Ростов н/Д: Феникс, 1997. — 622 с.
Шостром Э. Человек-манипулятор: Внутреннее путешествие от манипуляции к актуализации. — М.: Апрель-Пресс, 2004. — 190 с.
Cialdini, R. В. (1984) Influence. — New Yоrk: Моrrоw. — 302 р.
Habermas J. Faktizitaet und Geltung. — Frankfurtam-Main: Suhrkamp, 1992. — 666 s.
Toennies F. Tthe Power and Value of Public Opinion.— Chicago: 1971. — 82 р.
