ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ ЯК НАПРЯМ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВА В ДЕРЖАВІ

Анотація

Подано законодавче визначення кібербезпеки в Україні та статистичні дані щодо цього питання. Зазначено про низьку кількість наукових праць із даного питання. Визначено основні причини кіберзлочинності. Подано причини прогалин у нормативно-правовому регулюванні питання забезпечення кібербезпеки в Україні. Виокремлено психологічні, соціальні та економічні аспекти вищевказаного. Зазначено, що кібербезпека є терміном ширшим за своїм значенням, ніж кіберзахист. Подано систему суб’єктів кібербезпеки в Україні. Визначено рівні суб’єктів забезпечення кібербезпеки в Україні. Подано перелік спеціальних суб’єктів у сфері забезпечення кібербезпеки в Україні. Визначено структурні елементи механізму протидії та запобігання кіберзлочинності. Зазначено про низьку кількість наукових праць та досліджень у сфері реалізації механізму забезпечення кібербезпеки в Україні. Зроблено висновок щодо міжнародного досвіду запобігання та протидії насильства у сфері кіберзлочинності. Зроблено висновок про те, що відсутність належного механізму протидії та запобігання кібербезпеки в Україні призводить до виникнення, поширення психологічного, економічного, сексуального, фізичного насильства, що є загрозою функціонування правової Української держави та розвитку громадянського суспільства. Подано пропозицію щодо отримання працівниками кібербезпеки вищої освіти у спеціальних навчальних закладах, та при необхідності проходити спеціальні курси. Звернено увагу на те, що освітній напрям підготовки працівників кібербезпеки, зважаючи на темпи зростання кіберзлочинності в Україні, в умовах сьогодення повинен здійснюватися з урахуванням матеріальних потреб суспільства та можливостей їхніх громадян.Запропоновано зазначити те, що належний економічний соціальний розвиток держав та суспільства сприяє відсутністю високих показників вчинення кіберзлочинів.