ТЕРОРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ АГРЕСІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-1(77)-2

Ключові слова:

світова економіко-політична система, збройне насилля, сутнісні характеристики тероризму, інформаційна агресія

Анотація

У статті наголошено, що сьогодні світова економіко-політична система увійшла до фази нестабільності, пов’язаної з процесами ротації гегемона. Підкреслено, що за І. Валлерстайном цей період триває тридцять років та характеризується скороченням можливості держав у забезпеченні внутрішньої стабільності, появою впливових позадержавних суб’єктів, розбалансуванням світової системи безпеки, зокрема, зниженням ефективності відповідних міжнародних інституцій. Заявлено, що за таких умов розмиваються грані між багатьма політичними явищами, у тому числі, й видами збройного насилля. Констатовано, що наша держава опинилась в епіцентрі вказаних подій. Зазначено, що враховуючи те, що росія, протягом більш ніж десяти років воєнного протистояння використовує широкий спектр засобів маніпулятивного впливу, постає логічне запитання, чи почав застосовуватись такий феномен як тероризм у якості інструменту інформаційної агресії.У роботі виявлено, що тероризм як суспільно-політичне явище виник наприкінці ХІХ ст., а протягом першої ХХ ст. набув своїх основних сутнісних характеристик, серед яких ключовою є інформаційний резонанс. Констатовано, що терористичні акти передусім спрямовані на психологічний тиск – залякування, створення масової паніки та підрив довіри до державних інститутів. Підкреслено, що в епоху глобалізації завдяки сучасним медіа та телекомунікаційним технологіям цей інформаційний ефект лише посилився.Однак заявлено, що тероризм, на відміну від диверсії та інших видів воєнних злочинів, має недержавну природу. Підкреслено, що терористичні групи діють без підтримки чи уповноваження з боку будь-якої держави. Акцентовано увагу на тому, що наведена теза важлива ще й тому, що надає підстави для подальшої кримінальної відповідальності росії як суб’єкта міжнародних відносин. Зроблено висновок, що тероризм може і застосовується в якості інструмента інформаційної агресії, однак за умови його використання недержавним актором та не під час збройного конфлікту.

Посилання

Bader A. V. Essence and definition of terrorism as a kind of armed violence. European Journal of Humanities and Social Sciences Scientific journal. 2020. № 2. P. 132–135.

Bianchi A. Assessing the Effectiveness of the UN Security Council’s Anti-terrorism Measures : the Quest for Legitimacy and Cohesion. The European Journal of International Law. 2007. Vol. 17. № 5. P. 881–919.

Bremer L. P. Counter-Terrorism, Strategy and Tactics. Washington, D.C.: US Department of State, Bureau of Public Affairs, Office of Public Communication, Editorial Division. 1987. URL: https://books.google.com.ua/books?id=OV9KAQAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=uk&source= gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false (date of access: 21.04.2025).

Global Terrorism Index 2015. Institute for Economics and Peace. URL: https://privacyinternational.org/sites/default/files/2018-02/Global%20Terrorism%20Index%202015%2C%20Institute%20for%20 Economics%20%26%20Peace.pdf (date of access: 21.04.2025).

Hoffman B. Inside Terrorism. NY : Columbia University Press, 2006. 432 p.

Testimony оf Robert S. Mueller III Director Of Federal Bureau of Investigation before the Select Committee on Intelligence of the United States Senate. 2004. Feb. 24. 321 p.

Wallerstein I. Capitalist Civilization. Wei Lun Lecture Series II. Chinese University Bulletin. 1992. Supplement 23. P. 5–26.

Wallerstein I. The Essential Wallerstein. New York : The New Press, 2000. 471 p.

Бадер А. В. Політичні системи та збройне насилля: цілісно-системний аналіз. Старобільськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2020. 320 с.

Бадер А. В. Сутнісно-термінологічний аналіз видів зовнішнього збройного насилля. Регіональні студії. 2023. № 34. С. 51–59.

Бадер А. В., Вовк С. О., Медведська В. Ю. Іслам як об’єднуюча сила атомізованої структури міжнародного тероризму. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2024. Т. 16. № 1. С. 131–140.

Балацька О. Б. Політичне насилля як політико-культурний феномен: специфіка, детермінація, тенденції : монографія. Старобільськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2018. 385 с.

Бжезінський З. Стратегічне бачення: Америка і криза глобальної влади. Пер. з англійської Ганни Лелів. Львів : Літопис, 2012. 168 с.

Войтович Р. Глобальний тероризм як виклик суспільному розвитку. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2010. № 4. С. 5–17.

Про боротьбу з тероризмом : Закон України від 28.04.2020 № 361-IX від 06.12.2019 поточна редакція. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15?fbclid=IwAR21aRemFPJa9AQOVUpMl6php QEkPqviVWfCiNUC2QmBFvBgBvK9oTgSpzw. (дата звернення: 21.04.2025).

Стахельські Е. Терористів роблять, ними не народжуються: створення терористів, використовуючи соціально психологічне обумовлення. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2014. № 10 (239), трав. С. 188–197.

Телешун С. Сучасний тероризм – українські реалії. Політичний менеджмент. 2005. № 1. С. 163–169.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-28

Як цитувати

БАДЕР, А. (2025). ТЕРОРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ АГРЕСІЇ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (1(77), 11-16. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-1(77)-2

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають