ПСИХОДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВИВЧЕННЯ ГАРМОНІЙНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Анотація. Постановка проблеми. Втрата психологічного здоров’я суттєво впливає на якість життя особистості й негативно позначається на ефективності її діяльності. Хронічна втома, роздратованість, емоційна неврівноваженість, депресія, відчуття спустошеності життя, втрата самовладання, агресивність, слабовілля, егоцентризм – усе це є проявами дисгармоній психологічного здоров’я, які постають причинами психологічних проблем наших співвітчизників. Тому нагальною проблемою психологічної науки є розробка методів психодіагностики стану психологічного здоров’я людини й своєчасне виявлення психологічних дисгармоній, які згодом можуть мати психопатологічні наслідки. Формулювання мети статті. Мета – презентація теоретичної моделі й психодіагностичної методики вивчення стану психологічного здоров’я особистості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічне здоров’я є одним зі значимих понять психології. Йому присвячені праці А. Маслоу, К. Роджерса, В. Франкла, Б. Г. Ананьєва, Б. С. Братуся, Ф. Ю. Василюка, І. В. Дубровіної, О. В. Хухлаевой, В. Є. Пахальян, О. В. Шувалова та інших. Дослідження психологічного здоров’я (його сутності, видів, рівнів, критеріїв норми) триває досі, й сьогодні стає все більш актуальним у зв’язку з тим, що психіка сучасної людини відчуває потужні негативні впливи соціального, природного, побутового, політичного характеру. У зв’язку із цим виникає потреба в проведенні спеціальних заходів психодіагностики та гармонізації психологічного здоров’я сучасної людини. Виклад основного матеріалу. Психологічне здоров’я – складне, багаторівневе утворення. Духовно-смисловий компонент (духовне здоров’я) визначається якістю смислових ставлень людини; соціально-особистісний компонент (соціальне здоров’я) зумовлює здатність до соціально-психологічної адаптації; індивідуально-психологічний компонент (психічне здоров’я) залежить від здатності людини до здійснення адекватних способів саморегуляції, розвитку психічних функцій (мислення, уяви, почуттів, волі); психоcоматичний компонент (психосоматичне здоров’я) визначається особливостями нейрофізіологічної організації психічної діяльності й фізичним станом людини. Для оцінки рівня сформованості кожного з компонентів було визначено систему дихотомічних критеріїв і розроблено психодіагностичний опитувальник, який дозволяє визначати рівень гармонійності психологічного здоров’я особистості. Висновки та перспективи подальших досліджень. Психологічне здоров’я – складне, багаторівневе утворення, що презентує гармонійний тілесно-душевно-соціально-духовний стан особистості, основою якого є баланс між внутрішніми процесами (духовними, соціальними, емоційними, вольовими, інтелектуальними, соматичними). Структура психологічного здоров’я представлена духовно-cмисловим, соціально-особистісним, індивідуально-психологічним та психосоматичним компонентами. Презентована інноваційна методика дозволяє визначати рівень гармонійності психологічного здоров’я (низький, нижче за середній, вище за середній, високий). Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методів гармонізації психологічного здоров’я особистості.