ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ПІД ЧАС БОЙОВОГО ЗАЛАГОДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-1-8Ключові слова:
військовослужбовці, психологічна готовність, психофізіологічна готовність, бойове залагодженняАнотація
Мета. Визначити ступінь успішності формування психологічної та психофізіологічної готовності військовослужбовців Збройних Сил України (ЗС України) до виконання завдань за призначенням під час бойового залагодження. Методологія. Дослідження проводилося у першому півріччі 2021 р. В ньому взяли участь 149 військовослужбовців окремої механізованої бригади. Було проведено дві серії досліджень з інтервалом у 3 місяці і 10 днів: 1) через два тижні після початку індивідуальної бойової підготовки ‒ в пункті постійної дислокації; 2) після завершення бойового залагодження. В обох серіях досліджень було використано україномовні адаптації шести психодіагностичних методик, за якими діагностувалися показники як психологічної, так і психофізіологічної готовності Наукова новизна. Вперше емпіричним шляхом встановлено особливості та ступінь успішності формування психологічної та психофізіологічної готовності військовослужбовців ЗС України до виконання завдань за призначенням під час бойового залагодження. Висновки. Встановлено, що для досліджуваних військовослужбовців був властивим належний рівень психологічної та психофізіологічної готовності до виконання завдань за призначенням ще до початку бойового залагодження. Однак, за час залагодження було зафіксоване подальше суттєве зростання рівня цієї готовності. Зокрема, достовірно поліпшилися показники: 1) всіх семи шкал Багаторівневого особистісного опитувальника (БОО) «Адаптивність-200 (підвищення стійкості до бойового стресу, поведінкової регуляції, комунікативного потенціалу, моральної нормативності та військово-професійної спрямованості, зменшення вираженості ознак девіантних форм поведінки та суїцидального ризику); 2) всіх восьми шкал військово-професійної життєстійкості (її загального рівня, рівнів військово-професійних включеності, контролю, прийняття виклику, емоційного, мотиваційнного, соціального та професійного компонентів); 3) трьох шкал самооцінки, що характеризують саме готовність до участі в ООС (зацікавленості в участі в ООС, бажання виконувати діяльність в ООС та впевненості у своїх силах); 4) внутрішньої військово-професійної мотивації; 5) рівня ПТСР, що істотно знизився. Встановлений у дослідженні високий рівень психологічної та психофізіологічної готовності військовослужбовців ЗС України до виконання завдань за призначенням, здобутий під час попередньої ефективної військово-професійної підготовки, вважаємо, став однією з найважливіших складових високої боєздатності української армії при відбитті російської збройної агресії.
Посилання
Кириченко, А.В. (2022). Модель психологічної готовності військовослужбовця Десантно-штурмових військ до діяльності в бойових умовах. Науковий журнал “Габітус”, 38. 59–63. https://doi.org/10.32843/2663-5208
Кокун О.М., & Пішко І.О. (2019). Особливості динаміки психофізіологічного стану військовослужбовців впродовж шести місяців виконання завдань в районі АТО. Психологічне здоров’я, 1(2). 132–152. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2019-1-2-132-152
Кокун О.М., Мороз В.М., Пішко І.О., & Лозінська Н.С. (2021). Формування психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до виконання завдань за призначенням під час бойового злагодження : Методичний посібник. Київ: 7БЦ. 170 с.
Про затвердження Інструкції з організації психологічної підготовки у Збройних Силах України : наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.10.2020 р. №173.
Bergman, D., Gustafsson-Sendén, M., & Berntson, E. (2021). From believing to doing: the association between leadership self-efficacy and the developmental leadership model. Frontiers in Psychology, 12, 669905. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.669905
Breslau, N., Peterson, E. L., Kessler, R. C., & Schultz, L. R. (1999). Short screening scale for DSM-IV posttraumatic stress disorder. American Journal of Psychiatry, 156(6), 908–911. https://10.1176/ajp.156.6.908
Goodwin, L., Wessely, S., Hotopf, M., Jones, M., Greenberg, N., Rona, R., . . . Fear, N. (2015). Are common mental disorders more prevalent in the UK serving military compared to the general working population? Psychological Medicine, 45(9), 1881–1891. https://doi.org/10.1017/S0033291714002980
Kokun, O. (2021). Testing in mental health research: Professional hardiness questionnaire (English-language version). Wiadomości Lekarskie, 74(11, I), 2799–2805. https://doi.org/10.36740/WLek202111121
Kokun, O. (2022). The Ukrainian population’s war losses and their psychological and physical health. Journal of Loss and Trauma. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2136612
Kokun, O., Korobeynikov, G., Mytskan, B., Cynarski, W. J., & Korobeynikova, L. (2019). Applied aspects of improving pupils’ and students’ adaptive capacity. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology, 19(3), 38–45. https://doi.org/10.14589/ido.19.3.5
Kokun, O., Maksymenko, S., Korobeynikov, G., Cynarski, W.J., Korobeinikova, L., Serdiuk, L., Adyrkhaiev, S., Adyrkhaieva, L., Nikonorov, D., & Smoliar, I. (2021). Features of the components of students’ psychophysiological readiness to work as teachers. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology, 21(2), 11–18. https://doi.org/10.14589/ido.21.2.3
Kokun, O., Pischko, I., & Lozinska, N. (2022). Examination of military personnel’s changed psychological states during long-term deployment in a war zone. Anales de Psicología, 38(1), 191–200. https://doi.org/10.6018/analesps.475041
Lo Bue, S. (2015). Hardiness in the heart of the military [Doctoral dissertation, University of Leuven and the Royal Military Academy]. https://core.ac.uk/reader/34622593
Muse, A., Lamson, A., & Cobb, E. (2019). The effects of spirituality, physical health, and social support on deployment stress and mental health outcomes. Military Behavioral Health, 7(1), 92–99. https://doi.org/10.1080/21635781.2018.1490226
Nassif, T., Start, A. R., Toblin, R. L., & Adler, A. (2019). Self-reported mindfulness and soldier health following a combat deployment. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 11(4), 466–474. https://doi.org/10.1037/tra0000413
Osório, C., Jones, N., Jones, E., Robbins, I., Wessely, S., & Greenberg, N. (2018). Combat experiences and their relationship to post-traumatic stress disorder symptom clusters in UK military personnel deployed to Afghanistan. Behavioral Medicine, 44(2), 131–140. https://doi.org/10.1080/08964289.2017.1288606
Paige, L., Renshaw, K. D., Allen, E. S., & Litz B. T. (2019). Deployment trauma and seeking treatment for PTSD in US soldiers. Military Psychology, 31(1), 26–34. https://doi.org/10.1080/08995605.2018.1525219
Richardson, N. M., Lamson, A. L., Smith, M., Eagan, S. M., Zvonkovic, A. M., & Jensen, J. (2020). Defining moral injury among military populations: A systematic review. Journal of Traumatic Stress, 33(4), 575–586. https://doi.org/10.1002/jts.22553
Schwarzer, R., & Jerusalem, M. (1995). Generalized Self-Efficacy scale. In J. Weinman, S. Wright, & M. Johnston (Eds.), Measures in health psychology: A user’s portfolio. Causal and control beliefs (pp. 35–37). NFER-Nelson.
Sipos, M. L., Bar-Haim, Y., Abend, R., Adler, A. B., & Bliese, P. D. (2014). Postdeployment threat-related attention bias interacts with combat exposure to account for PTSD and anxiety symptoms in soldiers. Depression & Anxiety, 31(2), 124–129. https://doi.org/10.1002/da.22157
Tsarapkina, J. M., Anisimova, A. V., Gadzhimetova, B. D., Kireycheva, A. M., & Mironov, A. G. (2021). The impact of digital education transformation on technical college teachers. Journal of Physics: Conference Series, 2001. https://doi.org/10.1088/1742-6596/2001/1/012030
Williams, C. L., & Berenbaum, H. (2019). Acts of omission, altered worldviews, and psychological problems among military veterans. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 11(4), 391–395. https://doi.org/10.1037/tra0000394
Wilson, M. A., Semeniuk, R. C., & Brown K. N. (2021). Deployment stressors in united states air force nurses associated with the experience of moral distress. Military Behavioral Health, 9(3), 275–288. https://doi.org/10.1080/21635781.2020.1864529
