ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ, АСТЕНІЗАЦІЇ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ПАЦІЄНТІВ З БОЙОВОЮ КРАНІОФАЦІАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ ПІД ВПЛИВОМ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-3-3Ключові слова:
реабілітація, травматологія, перелом кістки, черепно-мозкова травма, стоматологічна дисфункціяАнотація
Мета роботи: оцінювання ефективності впливу розробленої програми реабілітації за показниками психоемоційного стану, астенізації та якості життя військовослужбовців з бойовою краніофаціальною травмою. Методологія. Контрольну групу склали 16 військовослужбовців без обтяженого стоматологічного статусу, ушкоджень голови, тулуба, кінцівок. Основну групу склали 14 осіб з наслідками краніофаціальної травми. Для них була розроблена програма фізичної терапії тривалістю один місяць, яка включала два блоки для корекції компонентів краніофаціальної травми – перелому верхньої щелепи (терапевтичні вправи для щелепно-лицевої ділянки, шиї, дихальні вправи, мобілізація скронево-нижньощелепного суглоба, кінезіологічне тейпування, щадний режим харчування) та черепно-мозкової травми (функціональні тренування на платформах «Рrosedos», терапевтичні вправи з еспандерами TheraBand). Ефективність втручання оцінювали за Hospital Anxiety and Depression Scale, Mini nutritional assessment, Fatigue Аssessment Scale, Oral Health Impact Profile, SF-36. Наукова новизна. У поранених військовослужбовців з наслідками краніофаціальної травми визначаються зміни у стані здоров’я по типу психоемоційного пригнічення (за Hospital Anxiety and Depression Scale), астенізації (за Mini nutritional assessment, Fatigue Аssessment Scale), погіршення якості життя асоційованого з стоматологічними дисфункціями (за OHIP-14) та загального ( за SF-36), що є факторами порушення нормального функціонування організму. Програма комплексної реабілітації продемонструвала статистично значуще покращення (р<0,05) досліджуваних показників фізичного та психічного функціонування, якості життя порівняно з вихідними даними (але відповідних величин здорових осіб не було досягнуто, р>0,05), що підтверджує необхідність застосування комплексного спеціалізованого відновлення у пацієнтів з краніофаціальними травмами. Висновки. Засоби фізичної терапії та реабілітації доцільно застосовувати для покращення психоемоційного стану, нівелювання фізичної слабкості та покращення якості життя у військовослужбовців з наслідками бойової краніофаціальної травми.
Посилання
Аравіцька М. Г., Шеремета Л. М., Данильченко С. І., Довгань О. В. Ефективність засобів фізичної терапії у корекції функціонального статусу скронево–нижньощелепного суглоба при артрозі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. № 6(34). С. 188–193. DOI: 10.26693/jmbs06.06.188
Івченко Д. В., Варжапетян С. Д., Міщенко О. М., та ін. Досвід лікування бойових травм щелепно-лицевої ділянки титановими імплантатами в умовах сучасної війни. Патологія. 2022. Т. 19, № 2(55). С. 154–159. DOI: 10.14739/2310-1237.2022.2.260598.
Легка черепно-мозкова травма. Реабілітаційний інструментарій. Пер. з англ. Роман Шиян. К.: Наш формат, 2020.
Саєнко О.В., Аравіцька М.Г. Динаміка постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи під впливом реабілітаційних засобів. Art of Medicine. 2023. № 4(28). С. 115–120. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.115
Саєнко О. В., Аравіцька М. Г. Оцінювання ефективності програми реабілітації хворих із дисфункцією скронево–нижньощелепного суглоба у постіммобілізаційному періоді після переломів нижньої щелепи за показниками кінезіофобії та якості життя. Health & Education. 2023. № 4. С. 220–225. DOI: https://doi.org/10.32782/health–2023.4.31
Стандарт медичної допомоги переломи середньої зони обличчя (верхньої щелепи, вилицевого та назо-етмоїдального комплексу, орбіти) URL: https://moz.gov.ua/uploads/10/50998-dn_1886_31102023_dod.pdf
Guo H. Q., Yang X., Wang X.T., Li S., Ji A.P., Bai J. Epidemiology of maxillofacial soft tissue injuries in an oral emergency department in Beijing: A two-year retrospective study. Dent Traumatol. 2021. № 37 (3). С. 479–487. doi:10.1111/edt.12655
Jeyaraj P., Chakranarayan A. Treatment Strategies in the Management of Maxillofacial Ballistic Injuries in Low-Intensity Conflict Scenarios. Journal of Maxillofacial and Oral Surgery. 2018. №17(4). С. 466–481. doi:10.1007/s12663-018-1089-0
Khatib B., Gelesko S., Amundson M., et al. Updates in Management of Craniomaxillofacial Gunshot Wounds and Reconstruction of the Mandible. Facial Plastic Surgery Clinics of North America. 2017. № 25(4). С. 563–576. doi:10.1016/j.fsc.2017.06.007
PROSEDOS. Powered by Gray’s Institute. URL: https://procedos.com/
Streubel S. O., Mirsky D. M. Craniomaxillofacial Trauma. Facial Plastic Surgery Clinics of North Americaю 2016. № 24 (4). С. 605–617. doi:10.1016/j.fsc.2016.06.014
Wusiman P., Maimaitituerxun B., Guli, Saimaiti A., Moming A. Epidemiology and Pattern of Oral and Maxillofacial Trauma. J Craniofac Surg. 2020. № 31(5). С. e517–e520. doi:10.1097/SCS.0000000000006719
Zeidan T., Kassouf E., Ahmadieh N., Nassar A., Jabbour G., Sleilati F. The Different Surgical Approaches to Maxillofacial Reconstruction after Ballistic Trauma. Plastic and Reconstructive Surgery – Global Open. 2024. № 12(8). С. e6066. doi:10.1097/GOX.0000000000006066
