DYNAMICS OF INDICATORS OF PSYCHO-EMOTIONAL STATE, ASTHENIA AND QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH COMBAT CRANIOFACIAL TRAUMA UNDER THE INFLUENCE OF PHYSICAL THERAPY
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-3-3Keywords:
rehabilitation, traumatology, bone fracture, craniocerebral injury, dental dysfunctionAbstract
Purpose: to evaluate the effectiveness of the developed rehabilitation program based on indicators of psycho-emotional state, asthenia and quality of life of servicemen with combat craniofacial trauma. Methodology. The control group consisted of 16 servicemen without serious dental status, head, trunk, or limb injuries. The main group consisted of 14 people with the consequences of craniofacial trauma. A one-month physical therapy program was developed for them, which included two blocks for the correction of the components of craniofacial trauma – a fracture of the upper jaw (therapeutic exercises for the maxillofacial area, neck, breathing exercises, mobilization of the temporomandibular joint, kinesiotaping, a gentle diet) and craniocerebral trauma (functional training on «Рrosedos» platforms, therapeutic exercises with TheraBand expanders). The effectiveness of the intervention was evaluated by Hospital Anxiety and Depression Scale, Mini nutritional assessment, Fatigue Assessment Scale, Oral Health Impact Profile, SF-36. Scientific novelty. In wounded servicemen with the consequences of craniofacial trauma, changes in the state of health are determined by the type of psycho-emotional depression (according to the Hospital Anxiety and Depression Scale), asthenia (according to the Mini nutritional assessment, Fatigue Assessment Scale), deterioration of the quality of life associated with dental dysfunctions (according to the OHIP-14) and general (according to SF-36), which are factors of disruption of the normal functioning. The rehabilitation program demonstrated a statistically significant improvement (p<0.05) of the studied indicators of physical and mental functioning, quality of life compared to the initial data (but the corresponding values of healthy individuals were not achieved, p>0.05), which confirms the need for the use of complex specialized recovery in patients with craniofacial injuries. Conclusions. Means of physical therapy and rehabilitation should be used to improve the psycho-emotional state, level physical weakness and improve the quality of life of servicemen with the consequences of combat craniofacial trauma.
References
Аравіцька М. Г., Шеремета Л. М., Данильченко С. І., Довгань О. В. Ефективність засобів фізичної терапії у корекції функціонального статусу скронево–нижньощелепного суглоба при артрозі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. № 6(34). С. 188–193. DOI: 10.26693/jmbs06.06.188
Івченко Д. В., Варжапетян С. Д., Міщенко О. М., та ін. Досвід лікування бойових травм щелепно-лицевої ділянки титановими імплантатами в умовах сучасної війни. Патологія. 2022. Т. 19, № 2(55). С. 154–159. DOI: 10.14739/2310-1237.2022.2.260598.
Легка черепно-мозкова травма. Реабілітаційний інструментарій. Пер. з англ. Роман Шиян. К.: Наш формат, 2020.
Саєнко О.В., Аравіцька М.Г. Динаміка постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи під впливом реабілітаційних засобів. Art of Medicine. 2023. № 4(28). С. 115–120. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.115
Саєнко О. В., Аравіцька М. Г. Оцінювання ефективності програми реабілітації хворих із дисфункцією скронево–нижньощелепного суглоба у постіммобілізаційному періоді після переломів нижньої щелепи за показниками кінезіофобії та якості життя. Health & Education. 2023. № 4. С. 220–225. DOI: https://doi.org/10.32782/health–2023.4.31
Стандарт медичної допомоги переломи середньої зони обличчя (верхньої щелепи, вилицевого та назо-етмоїдального комплексу, орбіти) URL: https://moz.gov.ua/uploads/10/50998-dn_1886_31102023_dod.pdf
Guo H. Q., Yang X., Wang X.T., Li S., Ji A.P., Bai J. Epidemiology of maxillofacial soft tissue injuries in an oral emergency department in Beijing: A two-year retrospective study. Dent Traumatol. 2021. № 37 (3). С. 479–487. doi:10.1111/edt.12655
Jeyaraj P., Chakranarayan A. Treatment Strategies in the Management of Maxillofacial Ballistic Injuries in Low-Intensity Conflict Scenarios. Journal of Maxillofacial and Oral Surgery. 2018. №17(4). С. 466–481. doi:10.1007/s12663-018-1089-0
Khatib B., Gelesko S., Amundson M., et al. Updates in Management of Craniomaxillofacial Gunshot Wounds and Reconstruction of the Mandible. Facial Plastic Surgery Clinics of North America. 2017. № 25(4). С. 563–576. doi:10.1016/j.fsc.2017.06.007
PROSEDOS. Powered by Gray’s Institute. URL: https://procedos.com/
Streubel S. O., Mirsky D. M. Craniomaxillofacial Trauma. Facial Plastic Surgery Clinics of North Americaю 2016. № 24 (4). С. 605–617. doi:10.1016/j.fsc.2016.06.014
Wusiman P., Maimaitituerxun B., Guli, Saimaiti A., Moming A. Epidemiology and Pattern of Oral and Maxillofacial Trauma. J Craniofac Surg. 2020. № 31(5). С. e517–e520. doi:10.1097/SCS.0000000000006719
Zeidan T., Kassouf E., Ahmadieh N., Nassar A., Jabbour G., Sleilati F. The Different Surgical Approaches to Maxillofacial Reconstruction after Ballistic Trauma. Plastic and Reconstructive Surgery – Global Open. 2024. № 12(8). С. e6066. doi:10.1097/GOX.0000000000006066
