БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ СКОРЗОНЕРА (SCORZONERA): ІСТОРІЯ, ПОШИРЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В МЕДИЦИНІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-3-11Ключові слова:
Скорзонера (Scorzonera), біологічні особливості, лікарські рослини, фармакологічні властивості, медичне використання, історія застосування, поширення, альтернативна медицина, фітотерапіяАнотація
У останні роки рослини роду Scorzonera привертають увагу багатьох дослідників завдяки своїй різноманітності у використанні – від харчових до медичних та декоративних цілей. Scorzonera L. – це рід рослин, що належить до триби Cichorieae родини Asteraceae, який налічує близько 180-190 видів. Ці рослини, які переважно зустрічаються в сухих кліматичних зонах Європи, Азії та Африки, відомі своєю здатністю до адаптації до різних умов середовища. Мета: Метою роботи є систематизація знань про морфологічні характеристики та хімічний склад представників роду Scorzonera, а також перспектив їх використання в фармації та медицині. Матеріали і методи. Інформаційний пошук шляхом аналізу наукових літературних джерел, переважна частина яких за останні 10 років, із використанням наукометричних баз Scopus, Web of Science, Google Scholar. Висновок. Аналіз літературних джерел засвідчив високий потенціал рослин Scorzonera в агрономії, зокрема в якості перспективних невибагливих культур. У статті розглянуто біологічні особливості представників роду Scorzonera, їх морфологічні характеристики, включаючи кореневу систему, листя та квітконоси. Висвітлюється хімічний склад рослин, що включає флавоноїди, тритерпеноїди та інші біоактивні сполуки, які сприяють розширенню їх використання в медицині та харчуванні. Крім того, зазначено, що багато видів Scorzonera мають потенціал для медичного використання завдяки широкому спектру біологічної дії, що робить їх перспективними для подальших досліджень у фармації та медицині. Відзначено їх традиційне застосування в лікуванні різноманітних захворювань.
Посилання
Bahadir-Acikara Ö., Citoğlu-Gülçi, S., Dall’Acqua S., Özbek H., Cvačka J., Žemlička M., Šmejkal K. Bioassay-guided isolation of the antinociceptive compounds motiol and β-sitosterol from Scorzonera latifolia root extract. Pharmazie. 2014. 69, 711–714. DOI: 10.1691/ph.2014.3920
Bahadır-Acikara Ö., Hošek J., Babula P., Cvačka J., Budešínský M., Dračinský M., Saltan İşcan G., Kadlecová D., Ballová L., Šmejkal K. Turkish Scorzonera species Extracts attenuate cytokine secretion via inhibition of NF-κB activation, showing antiinflammatory effect in vitro. Molecules. 2016. 21, 43. https://doi.org/10.3390/molecules21010043
Bahadır-Acıkara Ö., Özbilgin S., Saltan-İşcan G., Dall’Acqua S., Rjašková V., Özgökçe F., Suchý V., Šmejkal K. Phytochemical analysis of Podospermum and Scorzonera n-hexane extracts and the HPLC quantitation of triterpenes. Molecules. 2018. 23, 1813. DOI: 10.3390/molecules23071813
Bahadır-Acıkara Ö., Küpeli-Akkol E., Süntar I., Ergene B., Saltan-Çitoğlu G., Çoban T. Assessment of anti-inflammatory and free radical scavenger activities of selected Scorzonera species and determination of active components. Int. J. Pharmacogn. Phytochem. Res. 2014. 6, 492–498. https://avesis.gazi.edu.tr/yayin/18fe2c38-030c-40db-8f84-0745197a589f/assessmentof-anti-inflammatory-and-free-radical-scavenger-activities-of-selected-scorzonera-species-and-determination-of-activecomponents
Bahadır Ö., Citoğlu G. S., Smejkal K., Dall’Acqua S., Ozbek H., Cvacka J., Zemlicka M. Analgesic compounds from Scorzonera latifolia (Fisch. and Mey.) DC. J. Ethnopharmacol. 2010. 131, 83–87. DOI: 10.1016/j.jep.2010.06.003
Bahadır-Acıkara Ö., Saltan-Çitoǧlu G., Dall’Acqua S., Šmejkal K., Cvačka J., Žemlička M. A new triterpene from Scorzonera latifolia (Fisch. and Mey.) DC. Nat. Prod. Res. 2012. 26, 1892–1897. DOI: 10.1080/14786419.2011.625644
Benabdelaziz I., Haba H., Lavaud C., Benkhaled M. Triterpenoids and flavonoid from Scorzonera undulata ssp. alexandrina. Int. J. Chem. Biochem. Sci. 2014. 5, 1–5.
Çetin B., Şahin H., Sarı A. Triterpenoids from Scorzonera veratrifolia Fenzl. Istanbul J. Pharm. 2019. 48, 23–27. DOI: 10.5152/IstanbulJPharm.2018.410411
Coşkunçelebi K., Makbul S., Gültepe M., Okur S., Güzel M.E. A conspectus of Scorzonera s.l. in Turkey. Turk. J. Bot. 2015, 39, 76–87. DOI: 10.3906/bot-1401-10
Donia A.E.R.M. Phytochemical and pharmacological studies on Scorzonera alexandrina Boiss. J. Saudi Chem. Soc. 2016. 20, S433–S439. DOI: 10.1016/j.jscs.2013.01.001
Erden Y., Kırbağ S., Yılmaz Ö. Phytochemical composition and antioxidant activity of some Scorzonera species. Proc. Natl. Acad. Sci. India Sect. B Biol. Sci. 2013. 83, 271–276. DOI: 10.1007/s40011-012-0129-7
Erik İ., Yaylı N., Coşkunçelebi K., Makbul S., Karaoğlu Ş.A. Three new dihydroisocoumarin glycosides with antimicrobial activities from Scorzonera aucheriana. Phytochem. Lett. 2021. 43, 45–52. https://doi.org/10.1016/j.phytol.2021.02.010
Erden Y., Kırbağ S. Chemical and biological activities of some Scorzonera species: An in vitro study. Proc. Natl. Acad. Sci. India Sect. B Biol. Sci. 2015. 85, 319–326. DOI: 10.1007/s40011-013-0240-4
Erik İ., Coşkunçelebi K., Makbul S., Yayli N. New chlorogenic acid derivatives and triterpenoids from Scorzonera aucheriana. Turk. J. Chem. 2021. 45, 199–209. DOI: 10.3906/kim-2009-17
Granica S., Lohwasser U., Jöhrer K., Zidorn C. Qualitative and quantitative analyses of secondary metabolites in aerial and subaerial of Scorzonera hispanica L. (black salsify). Food Chem. 2015. 173, 321–331. doi:10.1016/j.foodchem.2014.10.006
Granica S., Zidorn C. Phenolic compounds from aerial parts as chemosystematic markers in the Scorzonerinae (Asteraceae). Biochem. Syst. Ecol. 2015. 58, 102–113. https://doi.org/10.1016/j.bse.2014.11.005
Hatami E., Mirtadzadini M., Bordbar F., Jones K. E. Delimitation of Iranian species of Scorzonera subg. Podospermum and S. subg. Pseudopodospermum (Asteraceae, Cichorieae) based on morphological and molecular data. Willdenowia. 2020. 50(1), 39–63. https://doi.org/10.3372/wi.50.50105
Harkati B., Salah A., Bayet C., Laouer H., Dijoux-Franca M.-G. Evaluation of antioxidant activity, free radical scavenging and CUPRAC of two compounds isolated from Scorzonera undulata ssp. deliciosa. Adv. Environ. Biol. 2013. 7, 591–594. http://www.aensiweb.com/aeb/2013/591-594.pdf
Küpeli-Akkol E., Acikara O. B., Süntar I., Citolu G. S., Kele H., Ergene, B. Enhancement of wound healing by topical application of Scorzonera species: Determination of the constituents by HPLC with new validated reverse phase method. J. Ethnopharmacol. 2011. 137, 1018–1027. DOI: 10.1016/j.jep.2011.07.029
Karakaya S., Polat A., Aksakal Ö., Sümbüllü Y. Z., İncekara Ü. Ethnobotanical study of medicinal plants in aziziye district (Erzurum, Turkey). Turk. J. Pharm. Sci. 2020. 17, 211–220. DOI: 10.4274/tjps.galenos.2019.24392
Küpeli-Akkol E., Šmejkal K., Kurtul E., Ilhan M., Güragac F. T., Çitoğlu G. S., Acıkara Ö. B., Cvačka J., Buděšínský M. Inhibitory activity of Scorzonera latifolia and its components on enzymes connected with healing process. J. Ethnopharmacol. 2019. 245. DOI: 10.1016/j.jep.2019.112168
Li F. S., Weng J. K. Demystifying traditional herbal medicine with modern approaches. Nat. Plants. 2017. 3, 1–7. doi: 10.1038/nplants.2017.109.
Liubas N., Iskra R., Stadnytska N., Monka N., Havryliak V., Lubenets V.. Antioxidant activity of thiosulfonate compounds in experiments in vitro and in vivo. Biointerface Research in Applied Chemistry. 2022. 12(3), 3106–16. Doi: 10.33263/BRIAC123.31063116
Milella L., Bader A., de Tommasi N., Russo D., Braca A. Antioxidant and free radical-scavenging activity of constituents from two Scorzonera species. Food Chem. 2014. 160, 298–304. DOI: 10.1016/j.foodchem.2014.03.097
Nasseri M. A., Bigy S. S., Allahresani A., Malekaneh M. Assessment of antioxidant activity, chemical characterization and evaluation of fatty acid compositions of Scorzonera paradoxa Fisch and C. A. Mey. Jundishapur J. Nat. Pharm. Prod. 2015. 10. https://doi.org/10.17795/jjnpp-19781.
Paraschos S., Magiatis P., Kalpoutzakis E., Harvala C., Skaltsounis A. L. Three new dihydroisocoumarins from the Greek endemic species Scorzonera cretica. J. Nat. Prod. 2001. 64, 1585–1587, doi:10.1021/np0103665.
Petkova N. Characterization of inulin from black salsify (Scorzonera hispanica L.) for food and pharmaceutical purposes. Asian J. Pharm. Clin. Res. 2018. 11, 221–225, doi:10.22159/ajpcr.2018.v11i12.28262.
Patridge E., Gareiss P., Kinch M.S., Hoyer D. An analysis of FDA-approved drugs: Natural products and their derivatives. Drug Discov. Today. 2016. 21, 204–207. doi: 10.1016/j.drudis.2015.01.009.
Raunkier C. The life form of plants and Statistical plant geography. Oxford University Press, London. 1934. 632 p.
Şahin H., Sarı A., Özsoy N., Özbek Çelik B., Koyuncu O. Two new phenolic compounds and some biological activities of Scorzonera pygmaea Sibth. and Sm. subaerial parts. Nat. Prod. Res. 2020. 34, 621–628. DOI: 10.1080/14786419.2018.1493585
Sarı A., Şahin H., Özsoy N., Özbek Çelik B. Phenolic compounds and in vitro antioxidant, anti-inflammatory, antimicrobial activities of Scorzonera hieraciifolia Hayek roots. S. Afr. J. Bot. 2019. 125, 116–119. https://doi.org/10.1016/j.sajb.2019.07.009
Som K. M., Manik S., Javaid I., Mohd Y., Razda S. Phytochemical analysis, total flavonoid, phenolic contents and antioxidant activity of extracts from the leaves of Rhododendron arboreum. Research J. Pharm. and Tech. 2020. 13(4), 1701–1706. doi: 10.5958/0974-360X.2020.00307.8
Susa A. Anatomy syudy of epidermal cells for genus Scorzonera L. Compositae (Asteraceae) in Iraq. Al-Qadisiyah Journal of Pure Science, 2015. 20(1), 117–145. URL: https://www.iasj.net/iasj/download/0c39e238f0084c08
Sweidan A., El-Mestrah M., Kanaan H., Dandache I. Antibacterial and antibiofilm activities of Scorzonera mackmeliana. Pak. J. Pharm. Sci. 2020. 33(1), 199–206. DOI: 10.36721/PJPS.2020.33.1.REG.199-206.1
Sharma J., Gairola S., Gaur R. D., Painuli R. M. The treatment of jaundice with medicinal plants in indigenous communities of the Sub-Himalayan region of Uttarakhand, India. J. Ethnopharmacol. 2012. 143, 262–291. DOI: 10.1016/j.jep.2012.06.034
Tsevegsuren N., Proksch P., Wang Y., Davaakhuu G.. Bioactive phenolic acids from Scorzonera radiata Fisch. Mong. J. Chem. 2014. 12, 78–84. DOI: 10.5564/mjc.v12i0.177
Wu Q.X., He X.F., Jiang C.X., Zhang W., Shi Z.N., Li H.F., Zhu Y. Two novel bioactive sulfated guaiane sesquiterpenoid salt alkaloids from the aerial parts of Scorzonera divaricata. Fitoterapia. 2017. 124, 113–119. https://doi.org/10.1016/j.fitote.2017.10.011
Wu Q. X., Su Y. B., Zhu Y. Triterpenes and steroids from the roots of Scorzonera austriaca. Fitoterapia. 2011. 82, 493–496. https://doi.org/10.1016/j.fitote.2011.01.006
Xie Y., Guo Q. S., Wang G. S. Flavonoid glycosides and their derivatives from the herbs of Scorzonera austriaca Willd. Molecules. 2016. 21, 803. doi: 10.3390/molecules21060803
Yaldiz G., Koca Çalişkan U., Aka C. In vitro screening of natural drug potentials for mass production. Not. Bot. Horti Agrobot. Cluj-Napoca. 2017. 45, 292–300. https://doi.org/10.15835/nbha45110397
Yang Y.-J., Yao J., Jin X.-J., Shi Z.-N., Shen T.-F., Fang J.-G., Yao X.-J., Zhu Y. Sesquiterpenoids and tirucallane triterpenoids from the roots of Scorzonera divaricata. Phytochemistry. 2016. 124, 86–98. https://doi.org/10.1016/j.phytochem.2016.01.015
Zhu Y., Hu P. Z., He Z. W., Wu Q. X., Li J., Wu W. S. Sesquiterpene lactones from Scorzonera austriaca. J. Nat. Prod. 2010. 73, 237–241. doi: 10.1021/np900378c.
