СТАН ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ НА ФОНІ ОЖИРІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-1Ключові слова:
пародонт, пародонтит, ожиріння, діабет, фактори ризику, діагностика, профілактикаАнотація
Анотація. Постановка проблеми. Ожиріння призводить до метаболічних порушень, що сприяє ранньому руйнуванню комплексу тканин пародонту. Огляд літератури. Однією з провідних проблем в розвинених країнах є цукровий діабет 2 типу, якому передує метаболічний синдром, серед основних компонентів якого є ожиріння та інсулінорезистентність. Вплив таких патогенетичних змін на ймовірність формування генералізованого пародонтиту вивченo недостатньо. Формулювання мети статті. Мета – дослідити зміни глюкози сироватки крові та імунореактивного інсуліну у хворих на генералізований пародонтит на тлі ожиріння. Виклад основного матеріалу. Вибірка досліджуваних пацієнтів становила 94 особи у віці від 19 до 35 років. Проводилося дослідження глюкози сироватки крові (натще і після навантаження глюкозою) та імунореактивного інсуліну. Виявлено стан гіперінсулінемії у хворих на генералізований пародонтит в асоціації з ожирінням, що свідчить про наявні порушення вуглеводного обміну у таких пацієнтів. Висновки та перспективи подальших досліджень. У хворих на хронічний генералізований пародонтит на тлі ожиріння має місце підвищений вміст глюкози, а рівень стимульованого інсуліну в крові значно перевищував норму. Такий дисбаланс у вуглеводному обміні може ініціювати продукцію прозапальних цитокінів та сприяти прогресуванню захворювань пародонта у таких пацієнтів. В подальшому ми плануємо продовжити дослідження в цьому напрямку, щоб розробити ефективні заходи лікування та профілактики захворювань пародонта.
Посилання
Данилевський М. Ф., Борисенко А. В. До питання про класифікацію та термінологію захворювань пародонта. Новини стоматології. 2001. № 1. С. 8–10.
Дєдов І. І., Мельниченко Г. А., Шестакова М. В. та ін. Національні клінічні рекомендації щодо лікування морбідного ожиріння у дорослих. Третій перегляд (лікування морбідного ожиріння у дорослих). Ожиріння та метаболізм. 2018. № 15(1). С. 53–70. (Ru)
Ємельянова Н. Ю., Ємельянов Д. В. Особливості прояву ішемічної хвороби серця в порожнині рота. Web of Scholar. 2018. № 1(8). С. 41–44. (Ru)
Ємельянова Н. Ю., Ємельянов Д. В. Аналіз стоматологічного статусу в хворих з надлишковою масою тіла: міждисциплінарний підхід. Український терапевтичний журнал. 2011. № 4. С. 79–81.(Ru)
Кустрьо Т. В., Антоненко М. Ю., Губська О. Ю. та ін. Структура та клініко-рентгенологічні особливості уражень пародонта в пацієнтів із глютен-асоційованими захворюваннями. Сучасна стоматологія. 2020. № 2. С. 40.
Пасієшвілі Л. М. Проблема ожиріння в загальнолікарській практиці. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2014. № 1. С. 37–43. (Ru)
Передерій В. Г., Ткач С. М., Кутовий В. М., Роттер М. Н. Надмірна вага та ожиріння. Наслідки для здоров’я та життя, сучасні рекомендації по досягненню та підтриманню нормальної маси тіла : Монографія. К. : Старт, 2013. 240 с. ISВN 978-966-2244-07-06 (Ru)
Atabay V. E., Lutfioglu M. Obesity and oxidative stress in patients with different periodontal status: a case-control study. J Periodontal Res. 2017. Vol. 52(1). P. 51–60.
Chen Z. Y., Xu T. T., Liang Z. J. et al. Untargeted and targeted gingival metabolome in rodents reveal metabolic links between high‐fat diet‐induced obesity and periodontitis. Journal of Clinical Periodontology. 2021. Vol. 48(8). P. 1137–1148.
de Almeida Bastos I. H., Alves E. S., de Sousa C. D. et al. Prevalence of risk factors for oral diseases in obese patients referred for bariatric surgery. The Journal of the American Dental Association. 2018. Vol. 149(12). P. 1032–1037.
Holmer H., Widén C., Wallin Bengtsson V. et al. Improved general and oral health in diabetic patients by an okinawanbased nordic diet: A pilot study. International Journal of Molecular Sciences. 2018. Vol. 19(7). P. 1949.
Jepsen S., Suvan J., & Deschner J. The association of periodontal diseases with metabolic syndrome and obesity. Periodontology. 2020. Vol. 83(1). P. 125–153.
Khan S., Bettiol S., Kent K. et al. Association between obesity and periodontitis in Australian adults: A single mediation analysis. Journal of Periodontology. 2021. Vol. 92(4). P. 514–523.
Lamster I. B., Pagan M. Periodontal disease and the metabolic syndrome. Int Dent J. 2017. Vol. 67(2). P. 67–77.
Maiborodina D. Alternative changes of lipides of blood and saliva in patients with generalized periodontitis with obesity background. Sciences of Europe. 2020. Vol. 47–2 (47).
Montero E., López M., Vidal H. et al. Impact of periodontal therapy on systemic markers of inflammation in patients with metabolic syndrome: A randomized clinical trial. Diabetes, Obesity and Metabolism. 2020. Vol. 22(11). P. 2120–2132.
Moura-Grec P.G., Marsicano J.A. Obesity and periodontitis: systematic review and meta-analysis. Cien Saude Colet. 2014. Vol. 19(6). P. 63–72.
Nyvad B., Takahashi N. Integrated hypothesis of dental caries and periodontal diseases. Journal of oral microbiology. 2020. Vol. 12(1). 1710953.
Porcelli I. C. D. S., Corsi N. M., Fracasso M. D. L. C. et al. Oral health promotion in patients with morbid obesity after gastroplasty: a randomized clinical trial. ABCD. Arquivos Brasileiros de Cirurgia Digestiva (São Paulo). 2019. Vol. 32.
Preshaw P. M., Bissett S. M. Periodontitis and diabetes. British dental journal. 2019. Vol. 227(7). P. 577–584.
Suvan J. E., Finer N., D’Aiuto F. Periodontal complications with obesity. Periodontology 2000. 2018. Vol. 78(1). P. 98–128.
Vaziri F., Bahrololoomi Z., Savabieh Z., Sezavar K. The relationship between children’s body mass index and periodontal status. Journal of Indian Society of Periodontology. 2022. Vol. 26(1). P. 64.
Woelber J. P., Tennert C. Diet and periodontal diseases. The impact of nutrition and diet on oral health. 2020. Vol. 28. P. 125–133.
Woelber J. P., Tennert C., Ernst S. F. et al. Effects of a Non-Energy-Restricted Ketogenic Diet on Clinical Oral Parameters. An Exploratory Pilot Trial. Nutrients. 2021. Vol. 13(12). P. 4229.
