ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЙНО-ДЕРЕАЛІЗАЦІЙНИЙ РОЗЛАД: СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-3Ключові слова:
деперсоналізація, дереалізація, феноменологія, лікуванняАнотація
Анотація. Постановка проблеми. Феномен “деперсоналізації” як психопатологічний симптомокомплекс був вперше описаний наприкінці ХІХ ст., «дереалізація» як психопатологічний феномен була виділена в 1935 році, і з того часу ні в наукових дослідженнях, ні в клінічній практиці опис основних проявів деперсоналізаціно-дереалізаційного розладу (ДДР) не змінився. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ця стаття має оглядовий характер. Багато даних вказують на наявність деперсоналізації/дереалізації у людей без психічних порушень в умовах зниження психічного тонусу, перевтоми, стресу та кризи ідентифікації в підлітковому віці. Виклад основного матеріалу. З’ясовано, що деперсоналізаційно-дереалізайційний синдром (ДДС) за даними епідеміологічних досліджень зустрічається у 1–2% людей серед загальної популяції. ДДС бере свій початок у ранньому віці, частіше зустрічається серед осіб чоловічої статі та значно погіршує якість життя та функціонування. Пацієнти з даним розладом, незважаючи на кращий рівень освіти, частіше стають безробітними. Висновки. Недостатність вивчення ДДР є вагомою підставою для подальшого наукового вивчення цього порушення задля розробки ефективних методів його лікування, результати яких планується представити в наших наступних публікаціях.
Посилання
Abel K.M., Allin M.P., Kucharska-Pietura K. et al. Ketamine and fMRI BOLD signal: distinguishing between effects mediated by change in blood flow versus change in cognitive state. Hum Brain Mapp. 2013. Vol. 18 (2), pp. 135-45.
American Psychiatric Association Publishing. Diagnostic And Statistical Manual Of Mental Disorders. Fifth Edition. 2013. pp. 301–304.
Baker D., Hunter E., Lawrence E., et al. Depersonalisation disorder: clinical features of 204 cases, The British Journal of Psychiatry. 2003. Vol. 182. Issue 5. pp. 428–433.
Barrett L.F., Mesquita B., Ochsner K.N. & Gross J.J The experience of emotion. Annu Rev Psychol. 2007. Vol. 58, pp. 373–403.
Colic J., Bassett T. R., Latysheva A. et al. Depersonalization and derealization in embarrassing social interactions: an experience sampling study in social phobia, major depression and controls. J Anxiety Disord. 2020. Vol. 70. pp. 102–189.
Dewe H., Watson D.G., Kessler K., Braithwaite J.J. The depersonalized brain: New evidence supporting a distinction between depersonalization and derealization from discrete patterns of autonomic suppression observed in a non-clinical sample. Conscious Cogn. 2018. Vol. 63. pp. 29–46.
Horn M., Fovet T., Vaiva G. et al. Emotional response in depersonalization: A systematic review of electrodermal activity studies. J Affect Disord. 2020. Nov 1; 276. pp. 877–882.
Hunter E.C., Charlton J., David A.S. Depersonalisation and derealisation: assessment and management. BMJ. 2017. Vol. 356:j745.
King C.D., Hill S.B., Wolff J.D., et al. Childhood maltreatment type and severity predict depersonalization and derealization in treatment-seeking women with posttraumatic stress disorder. Psychiatry Res. 2020. Vol. 292. pp. 113–301.
Lawrence E.J., Shaw P., Baker D., et al. Empathy and enduring depersonalization: the role of self-related processes. Social Neuroscience. 2007. Vol. 2(3-4), pp. 292–306.
Masó B., Ortega J. & Díaz C. Depersonalization: from disorder to the symptom. Actas Esp Psiquiatr. 2004. Vol. 32(2), pp. 107–17.
Michal M., Wiltink J., Subic-Wrana C., et al. Prevalence, correlates, and predictors of depersonalization experiences in the German general population. The Journal of Nervous and Mental Disease. 2009. Vol. 197(7). pp. 499–506.
Mula M., Pini S. & Cassano G. The neurobiology and clinical significance of depersonalization in mood and anxiety disorders: a critical reappraisal. Affect Disorder. 2007. Vol. 99(1-3). pp. 91–94.
Neznanov N. & Aleksandrovsky Y. Психиатрия: национальное руководство. 2 edition. 2018. pp. 284–288.
Nuller Y., Morozova M., Kushnir O. & Hamper N. Effect of naloxone therapy on depersonalization: a pilot study. Psychopharmacology. 2001. Vol. 5(2), pp. 93–95.
Philipsen A., Schmahl C. & Lieb K. Naloxone in the Treatment of Acute Dissociative States in Female Patients with Borderline Personality Disorder. Pharmacopsychiatry. 2004. Vol. 37(5). pp. 196–199.
Schlax J., Wiltink J., Beutel M.E., et al. Symptoms of depersonalization/derealization are independent risk factors for the development or persistence of psychological distress in the general population: Results from the Gutenberg health study. J Affect Disord. 2020. Vol. 273, pp. 41–47.
Schweden T. L. K., Pittig A, Bräuer D, et al. Reduction of depersonalization during social stress through cognitive therapy for social anxiety disorder: A randomized controlled trial. J Anxiety Disord. 2016. Vol. 43. pp. 99–105.
Schweden T. L. K., Wolfradt U., Jahnke S., Hoyer J. Depersonalization Under Academic Stress: Frequency, Predictors, and Consequences, Psychopathology. 2018. Vol. 51(4). pp. 252–261.
Sedman G. & Reed G.F. Relationship of depersonalization and suicidality in depressed patients. Vojnosanitetski pregled. Military-medical and pharmaceutical review. 2017. Vol. 75(00). p. 23.
Sierra M. Depersonalization. A New Look at a Neglected Syndrome. Cambridge University Press. 2010. Chapter 1, pp. 7–12.
Sierra M. & Berrio G. The Phenomenological Stability of Depersonalization: Comparing the Old with the New. The Journal of Nervous and Mental Disease. 2001. Vol. 189. No. 9. pp. 629–635.
Sierra M. & David A. Depersonalization: a selective impairment of self-awarenes, The Journal Conscious Cogn. 2011. Vol. 20(1), pp. 99–108.
Sierra M., Baker D., Medford N., et al. Lamotrigine as an add-on treatment for depersonalization disorder: a retrospective study of 32 cases. Clinical Pharmacology. 2008. Vol. 29(5). pp. 253–258.
Sierra-Siegert M., Phillips M. L., Ivin G., et al. A placebo-controlled, cross-over trial lamotrigine in depersonalisation disorder. The Journal of Psychopharmacology. 2003. Vol. 17. No. 1. pp. 103–105.
Simeon D. & Knutelska M. An Open Trial of Naltrexone in the Treatment of Depersonalization Disorder. Journal of Clinical Psychopharmacology. 2005. Vol. 25(3), pp. 267–270.
Simeon D. Depersonalisation disorder: a contemporary overview. CNS Drugs. 2005. Vol. 18(6), pp. 343–54.
Simeon D., & Abugel J. Feeling Unreal: Depersonalization Disorder and the Loss of the Self, Oxford: Oxford University Press. Reviewed by Etzel Cardeña, Ph. D., Thorsen Professor, Lund University, Sweden, 2006. pp. 353–358.
Simeon D., Guralnik O., Knutelska M., Yehuda R. & Schmeidler J. Basal norepinephrine in depersonalization disorder. Psychiatry Research. Vol. 121(1). pp. 93–97.
Simeon D., Knutelska M., Nelson D. & Guralnik O. Feeling unreal: a depersonalization disorder update of 117 cases. The Journal Clinical Psychiatry. Vol. 64(9). pp. 990–997.
Stein D.J., Koenen K.C., Friedman M.J., et al. Dissociation in posttraumatic stress disorder: evidence from the world mental health surveys. The Journal of Biological Psychiatry. 2013. Vol. 73(4). pp. 302–312
Thomson P., Jaque S.V. Depersonalization, adversity, emotionality, and coping with stressful situations. J Trauma Dissociation. 2018. Vol. 19(2). pp. 143–161.
World Health Organization. International statistical classification of diseases and related health problems. 1992. Vol. 1. Geneva: WHO.
