МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕНЗИМОТЕРАПІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ЗАХВОРЮВАНЬ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-2Ключові слова:
скронево-нижньощелепний суглоб, біль, серратіопептидазаАнотація
Мета дослідження. Оцінити ефективність застосування серратіопептидази у пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Матеріали і методи. У дослідженні приймали участь 36 пацієнтів (ч-11, ж-25) із захворюваннями СНЩС, середній вік яких становив 45,2 ± 7,3 років, що знаходилися на лікуванні в стоматологічному медичному центрі НМУ імені О.О. Богомольця. Пацієнти були розділені на 2 групи: основна – 18 осіб, порівняння – 18 осіб. Пацієнти приймали НПЗП, хондропротектори, комбіновані препарати кальцію та вітаміну D3. Пацієнти основної групи додатково приймали серратіопептидазу 10 мг по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 30 днів. Обстеження хворих проводили за класичною методикою обстеження пацієнтів із захворюваннями СНЩС. Оцінювали динаміку клінічних проявів у пацієнтів на 7, 21, 30 добу лікування. При об’єктивному обстеженні враховували ступінь відкривання рота, об’єм рухів нижньої щелепи, відмічали наявність звуків (шумів) у суглобі. З’ясовували наявність, вираженість больових відчуттів у СНЩС за вербальною шкалою оцінки інтенсивності болю, Verbal Descriptor Scale (VDS). Отримані дані лабораторних досліджень наводили в Міжнародній системі одиниць та обробляли методами варіаційної статистики з використанням пакету MedStat та статистичного пакету EZR v.1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan, 2017), що являє собою графічний інтерфейс до RFSC (The R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). Результати. Відмічено зменшення болю як у стані спокою так і під час жування у всіх (100%) пацієнтів обох груп через 7 днів лікування, відповідно 2,1 ± 1,1 та 4,3 ± 0,9 бали. У хворих обох груп під час повторних відвідувань було відмічено збільшення відкривання рота до 3,7 ± 0,7 см, покращився об’єм рухів щелепи, зменшився хрускіт і крепітація в суглобі. Пацієнти основної групи під час повторних відвідувань через 1 місяць спостереження мали достовірно кращі показники зменшення болю як в стані спокою так і під час жування: відповідно 0,6 ± 0,4 та 2,1 ± 1,1 бали (p < 0,05) – стан спокою; 1,6 ± 1,1 та 3,3 ± 1,0 бали (p < 0,05) – під час активних рухів щелепи. Така сама закономірність прослідковувалася і в покращенні об’єму рухів щелепи та відкриванні рота в пацієнтів основної групи, порівняно з групою порівняння, відповідно 4,4 ± 1,0 см та 3,9 ± 0,8 см (p < 0,05). Висновки. Застосування серратіопептидази в комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями СНЩС зменшує біль у суглобі як в стані спокою, так і при активних рухах нижньої щелепи, дозволяє покращити об’єм рухів у СНЩС, ступінь відкривання рота до 4,4 ± 1,0 см, порівняно з групою порівняння (p < 0,05). Виявлено достовірне поступове зниження болю, покращення відкривання рота, зменшення хрускоту та крепітації в СНЩС у обох групах протягом усього часу дослідження (p < 0,05).
Посилання
Воловар О.С. Діагностика та лікування захворювань скронево-нижньощелепного суглоба на фоні соматичних захворювань: автореф. дис. ... д-ра мед. наук: спец. 14.01.22 «стоматологія» / Воловар Оксана Степанівна, Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця МОЗ України. – Київ, 2013. – 40 с.
Liu F., Steinkeler A. Epidemiology, Diagnosis, and Treatment of Temporomandibular Disorders. – Dental Clinics of North America. – 2013, Jul. – Vol. 3 (57). – P. 465–479.
Yadav S., Yang Y., Dutra E.H., Robinson J.L., Wadhwa S. Temporomandibular Joint Disorders in Older Adults. J Am Geriatr Soc. 2018. 66 (6). Р. 1213–17.
Тарасов И.В. Консервативное лечение артроза височно-нижнечелюстного сустава / И.В. Тарасов, А.А. Никитин, Н.В. Перова, Р.М. Чукумов, Д.Э. Гусаров. Вестник современной клинической медицины. 2016. № 4(9). С. 66–71.
Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Бистрицька М.А. Застосування препаратів Мовекс® і Мовіназа® в комплексному лікуванні хворих старших вікових груп з остеоартрозом великих суглобів. Здоров’я України. 2013. 22(323). С. 16–18.
Chantaracherd P., John M.T., Hodges J.S., Schiffman E.L. Temporomandibular joint disorders' impact on pain, function, and disability. Journal of dental research. 2015. 94(3 Suppl). Р.79S–86S.
Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; у 2 т. – Т.1 / [Маланчук В.О., Воловар О.С., Гарляускайте І.Ю. та ін..] Київ : ЛОГОС, 2011. 672 с.
Murphy M.K., MacBarb R.F., Wong M.E., Athanasiou K.A. Temporomandibular disorders: a review of etiology, clinical management, and tissue engineering strategies. Int J Oral Maxillofac Implants. 2013. 28(6). Р. e393–414.
Шуба В.Й. Остеоартроз: рання діагностика та лікування. Укр. мед. Часопис. 2016. 1 (111). С. 59–65.
Al-Moraissi E.A., Wolford L.M., Ellis E. III, Neff A. The hierarchy of different treatments for arthrogenous temporomandibular disorders: A network meta-analysis of randomized clinical trials. J Craniomaxillofac Surg. 2019 Nov. 5(19). S1010–5182. doi.org/10.1016/j.jcms.2019.10.004
Wang X.D., Kou X.X., Mao J.J. et al. Sustained inflammation induces degeneration of the temporomandibular joint. Journal of Dental Research. 2012. Vol. 91(5). P.499–505.
Bruyère O., Cooper C., Pelletier J.P. et al. An updated algorithm recommendation for the management of knee osteoarthritis from the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (ESCEO). Semin. Arthritis Rheum. 2019. 49(3). P. 337–350.
Meszaros E., Malemud C.J. Prospects for treating osteoarthritis: enzyme–protein interactions regulating matrix metalloproteinase activity. Ther Adv Chronic Dis. 2012. 3(5). P. 219–229.
Tiwari M. The role of serratiopeptidase in the resolution of inflammation. Asian journal of pharmaceutical sciences. 2017/12. P. 209–215.
Bhagat S., Agarwal M., Roy V. Serratiopeptidase: A systematic review of the existing evidence. Int J Surg. 2013. 11(3). P. 209–17.
Santhoshkumar M. The emerging role of serratiopeptidase in oral surgery: literature update. Asian journal of pharmaceutical sciences. 2018. 11(3). P. 19–23.
Посібник з біостатистики. Аналіз результатів медичних досліджень у пакеті EZR (R-statistics): [навч. посіб.] / В.Г. Гур’янов, Ю.Є. Лях, В.Д. Парій, О.В. Короткий, О.В. Чалий. Київ. 2018. 207 с.