ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЕПІЛЕПСІЇ В ПАЦІЄНТІВ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-1-10Ключові слова:
постінсультна епілепсія, глутаматна ексайтотоксичність, нейронзапалення, гематоенцефалічний бар’єр, іонні канали, фармакотерапіяАнотація
Гострі порушення мозкового кровообігу є одним із факторів розвитку набутої епілепсії особливо в людей похилого віку. Приблизно в кожного десятого дорослого перший епілептичний напад пов’язаний із перенесеним інсультом, а у віці старше 65 років – у кожного четвертого. У пацієнтів середнього й літнього віку, яким уперше діагностували епілепсію, ризик розвитку інсульту в найближчі 2–3 роки зростає у 2–3 рази. Незважаючи на численні дослідження, механізми розвитку епілепсії в пацієнтів з гострим періодом ішемічного інсульту досі остаточно не визначені. Відомо, що інсульт спричиняє нейрозапалення, порушення гематоенцефалічного бар’єра, гліом і дисбаланс нейромедіаторів, що може призводити до розвитку судом. Подальше вивчення механізмів цього процесу є необхідним для розроблення ефективних стратегій лікування та профілактики. Метою роботи є аналіз патогенетичних механізмів розвитку епілепсії в пацієнтів з гострим ішемічним інсультом. Дослідження зосереджено на нейрофізіологічних, біохімічних і молекулярних змінах, що зумовлюють епілептогенез. Систематизація цих даних може допомогти в розробленні ефективних методів профілактики й лікування. Матеріали й методи. Для систематичного огляду літератури проведено пошук у базах PubMed, Scopus, Web of Science, Cochrane й Google Scholar (2019–2025). Використано ключові словосполучення: «епілепсія після гострого інсульту», «гострий ішемічний інсульт і судоми», «патогенез епілепсії в разі гострого інсульту». Відібрано рецензовані статті, метааналізи, систематичні огляди й експериментальні дослідження, що висвітлюють патофізіологічні механізми постінсультної епілепсії. Аналіз літератури узагальнює сучасні уявлення про роль ішемії, запалення, нейропластичності й змін у нейротрансмітерних системах у розвитку епілепсії після гострого ішемічного інсульту. Висновок. Епілепсія в пацієнтів з гострим періодом ішемічного інсульту є серйозним ускладненням, що погіршує відновлення пацієнтів. Її розвиток пов’язаний із глутаматною ексайтотоксичністю, дисфункцією ГАМК-ергічної системи, нейрозапаленням і порушенням гематоенцефалічного бар’єра. Ранні напади зумовлені гострими метаболічними змінами, тоді як пізні свідчать про глибші структурні порушення мозку. Важливу роль відіграють зміни в іонних каналах і надмірна активація NMDA-рецепторів. Генетична схильність також підвищує ризик епілепсії після інсульту. Розуміння цих механізмів сприятиме розробленню ефективних підходів до профілактики й лікування.
Посилання
Коробка О. Сучасні аспекти діагностування та лікування постінсультної епілепсії. Інсульт. 2024. № 1. URL: https://health-ua.com/neurology/insult/76604-suchasn-aspekti-dagnostuvannya-talkuvannya-postnsultno-epleps.(дата звернення: 17.03.2025).
Купко Н. Інсульт: шляхи подолання проблеми світового масштабу. Інсульт. 2020. № 1 (52). URL: https://health-ua.com/article/46144-nsult-shlyahi-podolannya-problemi-svtovogo-masshtabu. (дата звернення: 17.03.2025).
Мар’єнко Л. Б., Мар’єнко К. М. Пізня епілепсія: особливості діагностики та лікування. Ukrainian Medical Journal. 2021. Т. 141. URL: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.141.199992 (дата звернення: 17.03.2025).
Мар’єнко Л. Особливості постінсультної епілепсії та потенційні методи терапії. Здоров’я України. 2021. Спецвипуск «Інсульт». С. 2–4.
Цьома Є. І., Студеняк Т. О., Смоланка В. І., Боровик О. І., Цяпець С. В. Судомний напад у дебюті як ізольований предиктор незадовільного результату після спонтанного субарахноїдального крововиливу аневризматичного генезу. INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL. 2018. № 4 (98). С. 47–54. DOI: 10.22141/2224-0713.4.98.2018.139425.
Acute symptomatic seizures: an educational, evidence-based review / M. Mauritz et al. Epileptic Disorders. 2022. Vol. 24. № 1. P. 26–49. URL: https://doi.org/10.1684/epd.2021.1376 (date of access: 17.03.2025).
Altman K., Shavit-Stein E., Maggio N. Post Stroke Seizures and Epilepsy: From Proteases to Maladaptive Plasticity. Frontiers in Cellular Neuroscience. 2019. Vol. 13. URL: https://doi.org/10.3389/fncel.2019.00397 (date of access: 17.03.2025).
Association of Mortality and Risk of Epilepsy With Type of Acute Symptomatic Seizure After Ischemic Stroke and an Updated Prognostic Model / L. Sinka et al. JAMA Neurology. 2023. URL: https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2023.0611 (date of access: 16.03.2025).
Beghi E. The Epidemiology of Epilepsy. Neuroepidemiology. 2019. Vol. 54. Suppl. 2. P. 185–191. URL: https://doi.org/10.1159/000503831 (date of access: 17.03.2025).
Brain-Derived Neurotrophic Factor (BDNF) Epigenomic Modifications and Brain-Related Phenotypes in Humans: A Systematic Review / A. Treble-Barna et al. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2023. P. 105078. URL: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2023.105078 (date of access: 16.04.2025).
Colucci-D’Amato L., Speranza L., Volpicelli F. Neurotrophic Factor BDNF, Physiological Functions and Therapeutic Potential in Depression, Neurodegeneration and Brain Cancer. International Journal of Molecular Sciences. 2020. Vol. 21, no. 20. P. 7777. URL: https://doi.org/10.3390/ijms21207777 (date of access: 16.04.2025).
Edelmann E., Leßmann V., Brigadski T. Pre- and postsynaptic twists in BDNF secretion and action in synaptic plasticity. Neuropharmacology. 2014. Vol. 76. P. 610–627. URL: https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2013.05.043 (date of access: 16.04.2025).
Epilepsy in older people / A. Sen et al. The Lancet. 2020. Vol. 395. № 10225. P. 735–748. URL: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(19)33064-8 (date of access: 17.03.2025).
Glutamate-Releasing SWELL1 Channel in Astrocytes Modulates Synaptic Transmission and Promotes Brain Damage in Stroke / J. Yang et al. Neuron. 2019. Vol. 102. № 4. P. 813–827.e6. URL: https://doi.org/10.1016/j.neuron.2019.03.029 (date of access: 17.03.2025).
Incidence and risk factors of post-stroke seizures and epilepsy: systematic review and meta-analysis / A. Nandan et al. Journal of International Medical Research. 2023. Vol. 51. № 11. URL: https://doi.org/10.1177/03000605231213231 (date of access: 17.03.2025).
Increased risk of post-stroke epilepsy in Chinese patients with a TRPM6 polymorphism / C.-Y. Fu et al. Neurological Research. 2019. Vol. 41. № 4. P. 378–383. URL: https://doi.org/10.1080/01616412.2019.1568755 (date of access: 17.03.2025).
Inhibition of protease-activated receptor 1 ameliorates behavioral deficits and restores hippocampal synaptic plasticity in a rat model of status epilepticus / M. Semenikhina et al. Neuroscience Letters. 2019. Vol. 692. P. 64–68. URL: https://doi.org/10.1016/j.neulet.2018.10.058 (date of access: 17.03.2025).
International League Against Epilepsy classification and definition of epilepsy syndromes with onset at a variable age: position statement by the ILAE Task Force on Nosology and Definitions. K. Riney et al. Epilepsia. 2022. URL: https://doi.org/10.1111/epi.17240 (date of access: 17.03.2025).
Matrix Metalloproteinase-9 Contributes to Epilepsy Development after Ischemic Stroke in Mice / B. Pijet et al. International Journal of Molecular Sciences. 2024. Vol. 25. № 2. P. 896. URL: https://doi.org/10.3390/ijms25020896 (date of access: 17.03.2025).
Modeling poststroke epilepsy and preclinical development of drugs for poststroke epilepsy / A. Leo et al. Epilepsy & Behavior. 2020. Vol. 104. P. 106472. URL: https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2019.106472 (date of access: 17.03.2025).
Myers K.A. Genetic Epilepsy Syndromes. CONTINUUM: Lifelong Learning in Neurology. 2022. Vol. 28. № 2. P. 339–362. URL: https://doi.org/10.1212/con.0000000000001077 (date of access: 17.03.2025).
Myint P.K. Post-stroke seizure and post-stroke epilepsy. Postgraduate Medical Journal. 2006. Vol. 82. № 971. P. 568–572. URL: https://doi.org/10.1136/pgmj.2005.041426 (date of access: 17.03.2025).
National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) on admission predicts acute symptomatic seizure risk in ischemic stroke: a population-based study involving 135,117 cases / J.P. Zöllner et al. Scientific Reports. 2020. Vol. 10. № 1. URL: https://doi.org/10.1038/s41598-020-60628-9 (date of access: 17.03.2025).
Pathophysiology, Diagnosis, Prognosis, and Prevention of Poststroke Epilepsy / T. Tanaka et al. Neurology. 2024. Vol. 102. № 11. URL: https://doi.org/10.1212/wnl.0000000000209450 (date of access: 17.03.2025).
Pathogenesis of seizures and epilepsy after stroke / J. Chen et al. Acta Epileptologica. 2022. Vol. 4. № 1. URL: https://doi.org/10.1186/s42494-021-00068-8 (date of access: 17.03.2025).
Post-Stroke Epilepsy: from clinical predictors to possible mechanisms / S. Freiman et al. Epilepsy Research. 2023. P. 107282. URL: https://doi.org/10.1016/j.eplepsyres.2023.107282 (date of access: 17.03.2025).
Preclinical Examination of Early‐Onset Thalamic-Cortical Seizures after Hemispheric Stroke / P. García‐Peña et al. Epilepsia. 2023. URL: https://doi.org/10.1111/epi.17675 (date of access: 17.03.2025).
Pryima M., Studeniak T. Typical course of hippocampal sclerosis. Literature review. International neurological journal. 2024. Т. 20, № 4. С. 167–175. DOI: 10.22141/2224-0713.20.4.2024.1078.
Pulyk O., Hyryavets M., Studeniak T. Poststroke fatigue and motor recovery after ischemic stroke. Wiadomości Lekarskie. 2022. Т. 75, № 5, pt 2. С. 1328–1330. DOI: 10.36740/WLek202205218.
Relationship between plasma brain-derived neurotrophic factor levels and neurological disorders: an investigation using Mendelian randomisation / W. Wang et al. Heliyon. 2024. P. e30415. URL: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024. e30415 (date of access: 16.04.2025).
Revascularization Therapies for Ischemic Stroke and Association With Risk of Epilepsy: A Danish Nationwide Register‐Based Study / M.Q.B. Ebbesen et al. Journal of the American Heart Association. 2024. URL: https://doi.org/10.1161/jaha.124.034279 (date of access: 17.03.2025).
Risk Factors for Epilepsy After Thrombolysis for Ischemic Stroke: A Cohort Study / R. Brondani et al. Frontiers in Neurology. 2020. Vol. 10. URL: https://doi.org/10.3389/fneur.2019.01256 (date of access: 17.03.2025).
Ruggiero S.M., Xian J., Helbig I. The current landscape of epilepsy genetics: where are we, and where are we going? Current Opinion in Neurology. 2023. Publish Ahead of Print. URL: https://doi.org/10.1097/wco.0000000000001141 (date of access: 17.03.2025).
Seizures and Epilepsy After Stroke: Epidemiology, Biomarkers and Management / M. Galovic et al. Drugs & Aging. 2021. Vol. 38. № 4. P. 285–299. URL: https://doi.org/10.1007/s40266-021-00837-7 (date of access: 17.03.2025).
Serum BDNF Levels in Acute Stroke: A Systematic Review and Meta-Analysis / E. Karantali et al. Medicina. 2021. Vol. 57, no. 3. P. 297. URL: https://doi.org/10.3390/medicina57030297 (date of access: 16.04.2025).
Šmigelskytė A., Gelžinienė G., Jurkevičienė G. Early Epileptic Seizures after Ischemic Stroke: Their Association with Stroke Risk Factors and Stroke Characteristics. Medicina. 2023. Vol. 59. № 8. P. 1433. URL: https://doi.org/10.3390/medicina59081433 (date of access: 17.03.2025).
The Common Pathways of Epileptogenesis in Patients With Epilepsy Post-Brain Injury: Findings From a Systematic Review and Meta-analysis / S. Misra et al. Neurology. 2023. P. 10.1212/WNL.0000000000207749. URL: https://doi.org/10.1212/wnl.0000000000207749 (date of access: 17.03.2025).
Wall J., Knight J., Emsley H.C.A. Late-onset epilepsy predicts stroke: Systematic review and meta-analysis. Epilepsy & Behavior. 2020. P. 107634. URL: https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2020.107634 (date of access: 17.03.2025).
