ЗАЛЕЖНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ АНЕВРИЗМ ВИСХІДНОЇ АОРТИ ВІД ПОВНОТИ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ З УРАХУВАННЯМ ГЕНДЕРНОЇ ОЗНАКИ

Анотація

Актуальність. Аневризми висхідної аорти у поєднанні з ІХС – складна категорія пацієнтів із підвищеним операційним ризиком. Дані останніх досліджень свідчать про гірші результати лікування у жінок та можливий вплив неповної реваскуляризації та післяопераційні результати. Водночас гендерні особливості комбінованих операцій з приводу корекції аневризми висхідної аорти та АКШ залишаються недостатньо вивченими, що обґрунтовує необхідність комплексного аналізу з урахуванням статі та повноти реваскуляризації. Мета роботи – оцінити результати хірургічного лікування аневризми аорти в залежності від повноти проведеної реваскуляризації та з урахуванням гендерної ознаки. Матеріали та методи. У дослідження включено 341 пацієнта з аневризмами аорти та ІХС. Хворих розподілили за статтю: основна група – 241 пацієнт із поєднаними або етапними втручаннями на аорті та КШ, група порівняння – 100 пацієнтів з аневризмами аорти без ІХС. У даний аналіз увійшли 46 пацієнтів з корекцією аневризми висхідної аорти та КШ: 23 (50,0%) жінки і 23 чоловіки; пацієнти з розшаровуючою аневризмою були виключені. Пацієнтки жінки мали вищий ІМТ (30,7±6,1 vs 28,2±4,7) і дещо більший діаметр аневризми висхідної аорти (56,8±10,8 мм vs 54,4±12,6 мм), але менший час госпіталізації (26,0±10,2 vs 29,0±10,2 ліжко-днів). Результати та їх обговорення. Тривалість операції, ШК та крововтрата не відрізнялись (p>0,05) між групами, з тенденцією до довшого перетискання аорти у пацієнтів чоловіків (p=0,052). У жінок переважала реваскуляризація 1–2 КА (по 43,5%), 3 анастомози виконано у 13,0%; мамарокоронарне шунтування не застосовувалось. У чоловіків частіше виконували реваскуляризацію 2 КА (47,8%), МКШ – у 4,3%. ПМШГ ЛКА реваскуляризували у 69,6% жінок і 73,9% чоловіків (р=0,011). ОГ ЛКА – 21,7% у жінок і 34,8% у чоловіків (р=0,0001). ПКА – 39,1% і 47,8% відповідно (р=0,0001). Об’єм реваскуляризації коронарних артерій статистично не залежав від статі: частота виконання АКШ-1 (43,5% проти 30,4%), АКШ-2 (43,5% проти 47,8%), АКШ-3 (13,0% у обох групах) та АКШ-4 (0% проти 8,7%) не відрізнялася між групами (p≥0,05). У пацієнток-жінок переважала реваскуляризація однієї або двох коронарних артерій (по 43,5%), тоді як у чоловіків найчастіше виконувалася реваскуляризація двох судин (47,8%); мамарокоронарне шунтування застосовано лише у чоловіків (4,3%), проте без статистично значущої різниці (p≥0,05). Якісний аналіз показав гендерні відмінності щодо ураження окремих коронарних басейнів: реваскуляризація ПМШГ ЛКА частіше виконувалася у чоловіків (73,9% проти 69,6%; p=0,011; χ²=6,42), ОГ ЛКА – у 34,8% чоловіків та 21,7% жінок (p=0,0001; χ²=34,01), ПКА – у 47,8% чоловіків проти 39,1% жінок (p=0,0001; χ²=17,47). Висновки. Отримані дані свідчать, що при зіставному загальному об’ємі реваскуляризації існують певні гендерні особливості у розподілі ураження коронарних басейнів, що може відображати відмінності в анатомо-функціональних характеристиках коронарного русла у пацієнтів різної статі.