АНАЛІЗ КОНЦЕПТУ ТРИВОГИ В КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.9

Ключові слова:

тривога, релігійність, релігійний страх, любов.

Анотація

У статті розглядаються смислові нюанси зв’язку тривоги та релігійності, їх психодинаміка в процесі зміни ідентичності особистості. Зазначається, що необхідність вивчення поняття «тривога» у психології виникла в результаті виявлення закономірності взаємодії свідомих та несвідомих структур психіки, а також впливу прихованих джерел тривоги на психічне життя особистості. Автор, розглядаючи тривогу як складний процес, що включає когнітивні, афективні та поведінкові реакції на рівні цілісної особистості, пропонує досліджувати її смислові конотації з феноменом релігійного страху. Пропонується концептуальна схема аналізу тривоги в процесі залучення адептів до нових релігійних рухів, під час якого вона дещо змінює своє функціональне призначення. Акцентується, що дана модель уможливить з’ясувати цілісний механізм регуляції стану особистості, враховує чинник тривоги в рамках складного особистісно-когнітивного процесу оцінки та осмислення релігійної ситуації. Виявлено, що саме любов дозволяє розвивати здатність особистості розрізняти характер тривоги та коригувати свою активність відповідно до екстремальних релігійних ситуацій та їх подолання.

Посилання

Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Київ: Українське біблейне товариство. 2002. 1159 с.

Джемс В. Многообразие религиозного опыта. Санкт-Петербург: Андреев и сыновья, 1993. 418 с.

Малкова Е. Е. Тревожность и развитие личности: монография. Санкт-Петербург : Изд-во РГПУ им. И.А. Герцена, 2013. 268 с.

Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000–2021 рр. (Інформаційні матеріали). Київ, 2021. URL: https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q= &esrc=s&source=web&cd=&ved=2ahUKEwiUn86RvoL3AhUqtYsKHfHuCKUQFnoECAwQAQ&url=https%3A%2F%2Frazumkov.org.ua%2Fuploads%2Farticle%2F2021_Religiya.pdf&usg=AOvVaw1XG-qllkBPO2s4M4jP9ThZ (дата звернення: 15.13.2022).

Предко В. В. Значення духовних цінностей для розвитку етнонаціональної спільноти. ВЕКТОРИ ПСИХОЛОГІЇ – 2019 : матеріали Міжнародної молодіжної наукової конференції, м. Харків, 24 квітня 2019 р., Харків, 2019. С. 53–54.

Предко В. В. Психологічний вимір етнонаціональної ідентичності. Наукові записки національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». Острог, 2018. Вип. 7. С. 100–107.

Предко Д. Є. Почуття як складова релігієзнавчої концепції З. Фройда. Гуманітарні студії. 2014. Вип. 24. С. 70–77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gums_2014_24_10 (дата звернення: 15.13.2022).

Предко Д. Є. Релігійні почуття: сутність та особливості прояву : монографія. Київ : ВАДЕКС, 2018. 156 с.

Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. О месте психического во всеобщей взаимосвязи явлений материального мира. Москва : Изд-во АН СССР, 1957. 328 с.

Сковорода Г. Наркіс. Розмова про те: пізнай себе. Твори у 2 т. Т1. Київ : Обереги, 1994. С. 150–195.

Тиллих П. Мужество быть. URL: http://www.odinblago.ru/muzhestvo_bit (дата звернення: 15.13.2022).

Фрейд З. Вступ до психоаналізу. Київ : Основи, 1998. 709 с.

Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер; пер. В. В. Бибихина. Москва : Ad Marginem, 1997. 461 c.

Чистяков Г. Религиозное чувство как психологический феномен. URL: http://www.gumer.info/ bogoslov_Buks/Relig/Article/Chist_RelChuvstv.php (дата звернення: 15.13.2022).

Юрьева Л. М. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства. Киев : Сфера, 2002. 304 с.

Benke C., Autenrieth L. K., Asselmann E., Pané-Farré C. A. Lockdown, quarantine measures, and social distancing: Associations with depression, anxiety and distress at the beginning of the COVID-19 pandemic among adults from Germany. Psychiatry Research, 2020. №293. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.psychres.2020.113462

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-19

Як цитувати

ПРЕДКО, Д. . (2022). АНАЛІЗ КОНЦЕПТУ ТРИВОГИ В КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНОСТІ ОСОБИСТОСТІ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (1 (54), 61-67. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.9