ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ У МОЛОДИХ МАТЕРІВ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ ДО 3-Х РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.3.11Ключові слова:
стрес, подолання, копінг-стратегії, молоді матері, діти до трьох років, психологічна підтримкаАнотація
У статті розглядаються психологічні особливості подолання стресу у молодих матерів, які виховують дітей віком до трьох років. Наголошується, що період раннього материнства супроводжується підвищеним рівнем психоемоційного навантаження, обумовленим фізіологічними змінами після пологів, браком сну, необхідністю постійного догляду за дитиною та трансформацією соціальних ролей жінки. Зазначено, що стресові стани у цей період можуть мати довготривалі негативні наслідки як для психологічного здоров’я матері, так і для емоційного розвитку дитини. У ході аналізу сучасних досліджень було встановлено, що ключовими чинниками подолання стресу виступають рівень соціальної підтримки, індивідуальні психологічні ресурси жінки, а також наявність сформованих навичок саморегуляції. Виявлено, що молоді матері застосовують різні копінг-стратегії, серед яких найбільш ефективними є пошук соціальної підтримки, конструктивне вирішення проблем, використання технік релаксації та позитивної переоцінки ситуації. Водночас значна частина жінок схильна до уникання проблем та емоційного реагування, що підвищує ризик хронізації стресових станів. Зроблено висновок про необхідність цілеспрямованої психологічної допомоги молодим матерям, зокрема впровадження програм психоедукації, тренінгів емоційної саморегуляції та груп підтримки. Перспективними напрямами досліджень є вивчення гендерних особливостей батьківського стресу, а також порівняння ефективності різних психологічних інтервенцій у подоланні стресових станів у перші роки материнства.
Посилання
Бондар Т. І. Копінг-стратегії жінок у період раннього материнства. Актуальні проблеми психології. 2021. Т. 12, вип. 17. С. 45–53.
Пилипчук В. В., Шестопал О. В. Психологічні особливості адаптації жінок у післяпологовий період. Психологія і суспільство. 2019. № 3. С. 112–118.
Піддубна Л. В., Мельник Н. О. Соціально-психологічна підтримка жінок у післяпологовий період. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2022. № 49(52). С. 133–144.
Cohen S., Janicki-Deverts D., Miller G. Psychological Stress and Disease. JAMA. 2007. Vol. 298(14). P. 1685–1687. https://doi.org/10.1001/jama.298.14.1685
Folkman S., Lazarus R. S. Stress, Appraisal, andCoping. NewYork: Springer, 1984. 456 p.
Giallo R., Cooklin A., Nicholson J. Risk factors associated with trajectories of mothers’ depressive symptoms across the early parenting period: an Australian population-based longitudinal study. Archives of Women’s Mental Health. 2014. Vol. 17. P. 115–125. https://doi.org/10.1007/s00737-014-0411-1
Lazarus R. S. Psychological Stress and the Coping Process. New York: McGraw-Hill, 1966. 337 p.
Leigh B., Milgrom J. Risk factors forantenatal depression, postnatal depression and parenting stress. BMC Psychiatry. 2008. Vol. 8(24). https://doi.org/10.1186/1471-244X-8-24
Misri S., Kendrick K. Perinatal depression, anxiety, andstress: impact on the mother and child. Psychiatric Clinics of North America. 2020. Vol. 43(3). P. 399–409. https://doi.org/10.1016/j.psc.2020.06.002
O’Hara M. W., Wisner K. L. Perinatal mental illness: definition, description and aetiology. Best Practice & Research Clinical Obstetrics and Gynaecology. 2014. Vol. 28(1). P. 3–12. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2013.09.002
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
