ЕМОЦІЙНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЖУРНАЛІСТІВ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ХРОНІЧНОЇ ТРАВМАТИЧНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2026.1.11Ключові слова:
емоційна саморегуляція, когнітивна переоцінка, експресивне придушення, журналісти, ментальне здоров’я, травматична експозиція, процесуальна модель регуляції емоційАнотація
Актуальність. Журналістська діяльність у зоні збройного конфлікту передбачає систематичний контакт із травматичним контентом, що зумовлює поширеність ПТСР та депресії, порівнянну з показниками у ветеранів бойових дій. Існуючі моделі психологічної підтримки медійних працівників зосереджені переважно на постфактум-інтервенціях (дебрифінги, терапія ПТСР), тоді як превентивний потенціал стратегій емоційної саморегуляції, що застосовуються безпосередньо у процесі фахової діяльності, залишається недостатньо концептуалізованим. Мета роботи – здійснити теоретичний аналіз специфіки реалізації стратегій емоційної саморегуляції у журналістській діяльності та обґрунтувати їхню роль як детермінант збереження ментального здоров’я в умовах хронічної травматичної експозиції. Матеріали та методи. Дослідження виконано у форматі теоретичного аналізу та концептуального синтезу на основі процесуальної моделі регуляції емоцій J. Gross. Джерельну базу складають 39 наукових публікацій англійською та українською мовами. Публікації мовою держави-агресора виключено. Застосовано методи теоретичного аналізу, систематизації, концептуального моделювання та порівняльно-зіставного аналізу. Результати та їх обговорення. Концептуалізовано парадокс обмеженої агентності: журналіст, на відміну від інших професіоналів, позбавлений можливості реалізувати першу стратегію (вибір ситуації) у канонічному вигляді, оскільки контакт із травматичним контентом є іманентною складовою його професійної функції. Показано, що ця неможливість створює компенсаторне перевантаження наступних стратегій, зокрема когнітивної переоцінки та модуляції відповіді. Обґрунтовано феномен інституціоналізованого емоційного придушення: редакційна норма професійного детачменту функціонує як імпліцитна вимога до постійного застосування експресивного придушення – найменш адаптивної стратегії. Аналіз емпіричних даних засвідчує, що когнітивна переоцінка асоціюється зі зниженням ПТСР-симптоматики, тоді як експресивне придушення корелює з підвищенням дистресу, погіршенням когнітивного функціонування та вигоранням. Висновки. Регуляторний ланцюг у журналістиці є структурно деформованим: блокування першої стратегії створює перевантаження наступних, а редакційна культура формує системний фактор ризику через інституціоналізоване придушення. Практичне значення полягає у визначенні мішеней превентивних програм, спрямованих на розвиток адаптивних стратегій емоційної саморегуляції у журналістів.
Посилання
Aldao, A., Nolen-Hoeksema, S., & Schweizer, S. (2010). Emotion-regulation strategies across psychopathology: A meta-analytic review. Clinical Psychology Review, 30(2), 217–237. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.11.004
Backholm, K., & Björkqvist, K. (2010). The effects of exposure to crisis on well-being of journalists. Media, War & Conflict, 3(2), 138–151. https://doi.org/10.1177/1750635210368309
Backholm, K., & Björkqvist, K. (2012). The mediating effect of depression between exposure to potentially traumatic events and PTSD in news journalists. European Journal of Psychotraumatology, 3(1), Article 18388. https://doi.org/10.3402/ejpt.v3i0.18388
Boden, M. T., Westermann, S., McRae, K., Kuo, J., Alvarez, J., Kulkarni, M. R., Gross, J. J., & Bonn-Miller, M. O. (2013). Emotion regulation and posttraumatic stress disorder: A prospective investigation. Journal of Social and Clinical Psychology, 32(3), 296–314. https://doi.org/10.1521/jscp.2013.32.3.296
Buchanan, M., & Keats, P. (2011). Coping with traumatic stress in journalism: A critical ethnographic study. International Journal of Psychology, 46(2), 127–135. https://doi.org/10.1080/00207594.2010.532799
Dubberley, S., Griffin, E., & Bal, H. M. (2015). Making secondary trauma a primary issue: A study of eyewitness media and vicarious trauma on the digital frontline. Eyewitness Media Hub. https://firstdraftnews.org/articles/making-secondary-trauma-primary-issue-study-eyewitness-media-vicarious-trauma-digitalfrontline/
Ehring, T., & Quack, D. (2010). Emotion regulation difficulties in trauma survivors: The role of trauma type and PTSD symptom severity. Behavior Therapy, 41(4), 587–598. https://doi.org/10.1016/j.beth.2010.04.004
Feinstein, A., Audet, B., & Waknine, E. (2014). Witnessing images of extreme violence: A psychological study of journalists in the newsroom. JRSM Open, 5(8), Article 2054270414533323. https://doi.org/10.1177/2054270414533323
Feinstein, A., Osmann, J., & Patel, V. (2018). Symptoms of PTSD in frontline journalists: A retrospective examination of 18 years of war and conflict. Canadian Journal of Psychiatry, 63(9), 629–635. https://doi.org/10.1177/0706743718777396
Feinstein, A., Owen, J., & Blair, N. (2002). A hazardous profession: War, journalists, and psychopathology. American Journal of Psychiatry, 159(9), 1570–1575. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.159.9.1570
Feinstein, A., Pavisian, B., & Storm, H. (2018). Journalists covering the refugee and migration crisis are affected by moral injury not PTSD. JRSM Open, 9(3), Article 2054270418759010. https://doi.org/10.1177/2054270418759010
Gross, J. J. (1998). The emerging field of emotion regulation: An integrative review. Review of General Psychology, 2(3), 271–299. https://doi.org/10.1037/1089-2680.2.3.271
Gross, J. J. (2015). Emotion regulation: Current status and future prospects. Psychological Inquiry, 26(1), 1–26. https://doi.org/10.1080/1047840X.2014.940781
Gross, J. J., & John, O. P. (2003). Individual differences in two emotion regulation processes: Implications for affect, relationships, and well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 85(2), 348–362. https://doi.org/10.1037/0022-3514.85.2.348
Hochschild, A. R. (1983). The managed heart: Commercialization of human feeling. University of California Press.
Hopper, K. M., & Huxford, J. (2015). Gathering emotion: Examining newspaper journalists’ engagement in emotional labor. Journal of Media Practice, 16(1), 25–41. https://doi.org/10.1080/14682753.2015.1015801
Hopper, K. M., & Huxford, J. (2017). Emotion instruction in journalism courses: An analysis of introductory news writing textbooks. Communication Education, 66(1), 90–108. https://doi.org/10.1080/03634523.2016.1209709
Huxford, J., & Hopper, K. M. (2020). Reporting with emotion: A comparison of journalists’ engagement in emotional labor across media types. Journal of Applied Journalism and Media Studies, 9(1), 39–60.
Idås, T., Backholm, K., & Korhonen, J. (2019). Trauma in the newsroom: Social support, posttraumatic stress and post-traumatic growth among journalists working with terror. European Journal of Psychotraumatology, 10(1), Article 1620085. https://doi.org/10.1080/20008198.2019.1620085
Institute of Mass Information. (2024). Top-5 challenges for Ukrainian media professionals in 2024: Annual IMI survey. https://imi.org.ua/en/monitorings/ukrainian-media-professionals-name-top-5-challengesof-2024-annual-imi-survey-i65580
Korolchuk, M. S. (2009). Psykhofiziolohiia diialnosti [Psychophysiology of activity] (2nd ed.). Nika-Tsentr.
Korolchuk, V. M. (2009). Psykholohiia stresostiikosti osobystosti [Psychology of personal stress resilience] [Doctoral dissertation, Kyiv].
Kotišová, J. (2019). The elephant in the newsroom: Current research on journalism and emotion. Sociology Compass, 13(5), Article e12677. https://doi.org/10.1111/soc4.12677
Kotišová, J. (2020). Crisis reporters, emotions, and technology: An ethnography. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-21428-9
Mohammed, I. (2025). A systematic review of the literature on the mental health of journalists reporting on war, conflict and terrorism. Journalism and Media, 6(3), Article 129. https://doi.org/10.3390/journalmedia6030129
Moore, S. A., Zoellner, L. A., & Mollenholt, N. (2008). Are expressive suppression and cognitive reappraisal associated with stress-related symptoms? Behaviour Research and Therapy, 46(9), 993–1000. https://doi.org/10.1016/j.brat.2008.05.001
Naidonova, L. A. (2013). Mediapsykholohiia: osnovy refleksyvnoho pidkhodu [Media psychology: Foundations of the reflexive approach]. Imeks-LTD.
Osmann, J., Dvorkin, J., Inbar, Y., Page-Gould, E., & Feinstein, A. (2021). The emotional well-being of journalists exposed to traumatic events: A mapping review. Media, War & Conflict, 14(4), 476–502. https://doi.org/10.1177/1750635219895998
Richards, J. M., & Gross, J. J. (1999). Composure at any cost? The cognitive consequences of emotion suppression. Personality and Social Psychology Bulletin, 25(8), 1033–1044. https://doi.org/10.1177/01461672992511010
Richards, J. M., & Gross, J. J. (2000). Emotion regulation and memory: The cognitive costs of keeping one’s cool. Journal of Personality and Social Psychology, 79(3), 410–424. https://doi.org/10.1037/0022-3514.79.3.410
Seely, N. (2019). Journalists and mental health: The psychological toll of covering everyday trauma. Newspaper Research Journal, 40(2), 239–259. https://doi.org/10.1177/0739532919835612
Seely, N. (2020). Fostering trauma literacy: From the classroom to the newsroom. Journalism & Mass Communication Educator, 75(1), 116–130. https://doi.org/10.1177/1077695819859966
Smith, R. J., Drevo, S., & Newman, E. (2018). Covering traumatic news stories: Factors associated with post-traumatic stress disorder among journalists. Stress and Health, 34(2), 218–226. https://doi.org/10.1002/smi.2775
Stamm, B. H. (2010). The concise ProQOL manual (2nd ed.). ProQOL.org. https://proqol.org/proqolmanual
Thomson, T. J. (2021). Mapping the emotional labor and work of visual journalism. Journalism, 22(4), 956–973. https://doi.org/10.1177/1464884918799227
Tyson, G., & Wild, J. (2021). Post-traumatic stress disorder symptoms among journalists repeatedly covering COVID-19 news. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(16), Article 8536. https://doi.org/10.3390/ijerph18168536
Węglińska, A., Wenzel, M., & Olszanecka-Marmola, A. (2024). Transformation of a war journalist profession: The case of the full-scale Russo–Ukrainian conflict. Media, War & Conflict. https://doi.org/10.1177/17506352241307013
Williams, S., & Cartwright, T. (2021). Post-traumatic stress, personal risk and post-traumatic growth among UK journalists. European Journal of Psychotraumatology, 12(1), Article 1881727. https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1881727
Zasiekina, L., Zasiekin, S., & Kuperman, V. (2023). Post-traumatic stress disorder and moral injury among Ukrainian civilians during the ongoing war. Journal of Community Health, 48(5), 784–792. https://doi.org/10.1007/s10900-023-01225-5
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
