СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ЗАНЕДБАНОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.2.7

Ключові слова:

педагогічна занедбаність, навчальна діяльність, успішність, неуспішність, систематична неуспішність, системний підхід

Анотація

У статті розглянуто психолого-педагогічні компоненти системного підходу в навчанні та вихованні до подолання проблеми педагогічної занедбаності; проаналізовано стадії розвитку педагогічної занедбаності та її гальмівний фактор у розвитку особистості молодшого школяра. Проблема педагогічної занедбаності в психолого-педагогічній літературі не є достатньо вивченою. Саме поняття «педагогічна занедбаність» в сучасній теорії і практиці часто вживається як синонім поняттю «важкі діти». Проте між ними є певна відмінність: поняття «педагогічна занедбаність» характеризує процес навчання і виховання дити- ни, а «важкий» – вказує на результати такого виховання і навчання. Педагогічно занедбаний учень, який «випадає» на певний період із навчально-виховного процесу школи, рано чи пізно стає «важким». У стат- ті вивчено теоретичні засади системного підходу щодо подолання проблеми педагогічної занедбаності в процесі навчання молодшого школяра. У підсумку автор статті наголошує, що педагогічна занедбаність виникає там, де не створюються умови для повноцінного розвитку та індивідуалізації кожної особистості молодшого школяра, а тому важливо допомагати кожному реалізувати себе в різних видах діяльності, вра- ховуючи принципи індивідуалізації та вікові психологічні аспекти навчання кожного учня.

Посилання

Бабанский Ю.К. О причинах неуспеваемости школьников и путях её предупреждения. Ростов на Дону, 1972.

Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: методические основы. Москва : Просвещение, 1982. 320 с.

Гельмонт А.М. Причины неуспеваемости и пути ее преодоления. Москва, 1963.

Дубровина А.Г. Школьная психологическая служба: вопросы теории и практики. Москва : Педагогика, 1991. 230 с.

Ілляшенко Т. Чому їм важко вчитися? Діагностика і корекція труднощів у навчанні молодших школярів. Київ : Початкова школа, 2003. С. 61–63.

Кравець Н. Засвоєння знань дітьми, які мають труднощі у навчанні. Психолого-педагогічний практикум. 2003. № 12. С. 7–10.

Костромина С.М. Как преодолеть трудности в обучении детей. Москва : Ось-89, 1998. 224 с.

Кузьма М.І., Талапканин М.І. Основи психодіагностики розвитку молодшого школяра. Психолого-педагогічний практикум. 2003. № 110. С. 8–12.

Локалова Н.П. Как помочь слабоуспеваемому ребёнку. Москва : Ось-89, 2005. 96 с.

Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. Москва : Сфера, 2001. 480 с.

Рева Ю. «Важкі» діти: досвід психологічної корекції. Завуч. 2001. № 13. С. 8–9.

Савченко К. Психологічні чинники і фактори неуспішності молодших школярів. Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість. Київ : Знання, 1999. С. 115–118.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-11

Як цитувати

ТКАЧЕНКО, Н. (2021). СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ЗАНЕДБАНОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (2 (51), 41-46. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.2.7