МЕХАНІЗМ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ: СВІТОВИЙ ДОСВІД В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ (ІНСТРУМЕНТИ, ПІДХОДИ, ІНФРАСТРУКТУРА)

Анотація

У сучасній Україні варто зазначити про наявність певних розбіжностей у діяльності органів управління та сил цивільного захисту, наприклад: зростає рівень загроз безпечній життєдіяльності населення внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій природного, техногенного, воєнного характеру, збільшення їх кількості, швидкості розвитку, комплексності впливу, зокрема пов’язаних із пожежами у спорудах різного призначення, у природних екосистемах, погіршенням технічного стану промислових та інфраструктурних об’єктів, що призводить до негативних наслідків для довкілля, виникнення ризиків здоров’ю населення країни та стан його захищеності; підвищується інтенсивність виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок комплексного багатофакторного впливу природних, соціальних, техногенних, а також безпосередніх воєнних чинників на безпечну життєдіяльність населення, що здійснюється в умовах невизначеності. Прийняття та реалізація рішень у нестабільному безпековому контексті, що може погіршуватися – складні процеси управлінської діяльності, в яких від керівника, членів штабу і членів інших органів управління вимагаються компетентність, висока оперативна підготовка, навички використання техніки, вміння ставити цілі, брати відповідальність на себе. Рішення за умов надзвичайного стану приймаються в різній оперативній обстановці, у дуже обмежений час. Проте воно повинно бути прийнято своєчасно, максимально обґрунтованим, забезпечувати найбільш повне та ефективне використання наявних можливостей. Для цього потрібно чітке усвідомлення керівництвом задач операції, об’єктивна оцінка обстановки, компетентність. Варто виділити такі вихідні складові процесу прийняття рішень: збір і підготовка вихідних даних, побудова моделі розвитку надзвичайного стану, формулювання прийняття) рішень керівником, тактична деталізація рішення, доведення рішення до виконавців, організація, оперативне управління, контроль за його реалізацією. Централізоване управління дозволяє керівництву в короткий термін й найкращим чином координувати діяльність виконавців в стратегічних ситуаційних зон, ефективно використовувати обмежені ресурси, бути гнучкими, швидко переносити зусилля з одного напрямку на інший, контролювати різні питання. Разом з тим керівництву стратегічних ситуаційних зон повинна бути надана широка можливість прояву ініціативи і творчості при вирішенні поставлених задач.