РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Анотація

Анотація. Упровадження на території України сучасних принципів регулювання у сфері техногенної та природної безпеки здійснюється досить повільно. Введення європейських стандартів безпечної життєдіяльності, що є однією з вимог щодо членства України в ЄС, можливе за умови реалізації концептуальних і методологічних інновацій та інституціональних перетворень. Проте на сьогодні концептуальні засади управління ризиками, незважаючи на актуальність, недостатньо широко впроваджуються в діяльність органів управління єдиної державної системи цивільного захисту. Крім того, необхідність переходу від державного управління техногенною безпекою до державного регулювання, що визначено процесами дерегуляції в державі, зумовлює пошук шляхів упровадження ризик-орієнтованого підходу (далі – РОП) у діяльність органів управління всіх рівнів. Метою статті є вивчення можливостей застосування у державному регулюванні техногенної безпеки РОП та його змісту. У разі його впровадження у будь- яку діяльність передбачається, що небезпеки (у виробничій сфері, повсякденному житті й побуті) попри їх різноманіття мають однакові природу виникнення та логіку розвитку подій. Основними завданнями РОП є створення наукових основ забезпечення надійності складних технічних систем для безпеки людей і довкілля, розроблення методів оцінювання ступеня небезпеки промислових об'єктів та наукових засад концепції прийнятного ризику. Найважливішими процесами державного регулювання техногенної безпеки на основі ризик-орієнтованого підходу є моніторинг надзвичайних ситуацій, ідентифікація і паспортизація ризику їх виникнення, мінімізація їх впливу або наслідків (при катастрофічному розвитку ситуації). В основу визначення ризику має бути покладена технічна концепція оцінювання ймовірності їх виникнення. Основними інструментами державного регулювання у сфері управління ризиками є державна стандартизація, сертифікація, державна експертиза, державний нагляд та контроль, ліцензування, економічне регулювання, декларування безпеки об’єктів і страхування. Подальші дослідження спрямовані на визначення стратегічних напрямів державного регулювання техногенною безпекою на підґрунті застосування ризик-орієнтованого підходу, розробку пропозицій щодо практичного створення центрів моніторингу надзвичайних ситуацій.