КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІНІЦІАЛІЗАЦІЄЮ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-266-277Ключові слова:
інтелектуальний потенціал, ініціалізація інтелектуального потенціалу, регіон, публічне управління, сталий розвиток, регіональне управлінняАнотація
Наводиться спроба визначення теоретичних контурів концеп- ції управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу регіону в контек- сті сталого розвитку.
Обґрунтовано, що в умовах розвитку інформаційного суспільства в Укра- їні, стрімкого зростання мобільності населення має бути сформована нова система управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу як одного з головних інструментів регіонального розвитку.
Ефективне управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу регіо- ну передбачає аналіз та врахування усіх факторів, які впливають на перебіг цього процесу, зокрема, інституційних, фінансових, соціальних, інфраструк- турних.
Процес ініціалізації інтелектуального потенціалу регіону залежить від пріоритетів регіонального розвитку, які слугують стратегічними орієнтира- ми руху та інституціонального дизайну конкретного суспільства, який фор- мується в результаті суспільних трансформацій.
Ініціалізація ІПР може здійснюватися за однією з трьох траєкторій — розширеній, простій або звуженій — залежно від сформованих у регіоні со- ціально-економічних умов. Розширена ініціалізація ІПР як чинника сталого розвитку за інтенсивною, наукомісткою траєкторією можлива при цілеспря- мованих діях держави, в тому числі при збільшенні фінансування сфер на- укової діяльності, освіти і необхідної інформаційно-комунікаційної інфра- структури.
Управління ініціалізацією інтелектуального потенціалу регіону — це сукупність цілеспрямованих впливів на міру його здатності при даному рівні свого розвитку в конкретному просторово-часовому континуумі реалізову- вати можливості, що містяться у наявних інтелектуальних ресурсах, з ме- тою забезпечення пріоритетів регіонального розвитку на основі сукупності знань, інформації, інноваційних технологій, інтелектуальної власності та здатності до цілепокладання і ціледосягнення, яка перманентно відтворю- ється.
Посилання
Гунько В. І. Інтелектуальний потен- ціал регіону: сутність, структура, проблеми формування та викори- стання // Вісн. Черкас. ун-ту. Серія : Економічні науки. 2009. № 153. С. 95–100.
Интеллектуальный потенциал и прогресс : монография / Л. И. Ан- тошкина, В. А. Висящев. Донецк; Бердянск : Норд-Пресс, 2010. 564 с.
Моліна О. В. Інтелектуальний по- тенціал регіону як джерело та міра його інноваційності // Проблеми науки. 2012. № 5. С. 9–14.
Чичкало-Кондрацька І. Б., Тениць- ка Н. Б. Наукові підходи до розумін- ня економічної сутності категорії “інтелектуальний потенціал регіо- ну” [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. 2012. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1309 (дата звернення 14.03.2020).
Мингалева Ж. А., Максименко И. И. Управление интеллектуаль- ным потенциалом региона [Электронный ресурс]. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/upravlenieintellektualnym- potentsialom-regiona (дата звернення 14.03.2020).
Веретенникова О. В., Крикун Н. О. Методика оцінки інтелектуального потенціалу регіону // Інноваційна економіка. 2012. № 7. С. 131–140.
Базилевич В., Ільїн В. Інтелектуальна власність: креативи метафізичного пошуку : монографія. Київ: Знання, 2008. 687 с.
Васильців Т. Г. Формування інститу- ційного середовища як передумова зниження рівня трансакційних витрат підприємництва в Україні // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2015. Вип. 1. С. 117–121.
Глізнуца І. О. Визначення складових та оцінка інноваційного потенці- алу регіону. Технологический аудит и резервы производства. 2016. № 3/5(29). С. 11–14.
Гунько В. І. Вплив чинників зовніш- нього середовища на формування ін- телектуального потенціалу як чинника людського розвитку явищ // Актуальні пробл. економіки. 2010. № 8 (110). С. 224–228.
Петренко В. П. Управління проце- сами інтелектокористування в соціально-економічних системах : наук. монографія. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. 352 с.
