НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНИЙ ВЕКТО Р РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-297-306Ключові слова:
політика, євроінтеграція, національна економіка, урядАнотація
Висвітлено питання щодо поняття “глобалізація”, її переваг та недоліків для українського суспільства. Реалізовано мету дослідження, що полягає в аналізі впливу глобалізації на розвиток та становлення інтеграцій- ної політики в Україні.
У дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: наукове узагальнення та систематизація — для визначення характеристик глобалізації; порівняльний аналіз — для зіставлення розвитку країн, які входять до Європейського Союзу з іншими країнами, уряд яких прямує до інтеграції з Європою; системний аналіз — для виявлення позитивних і нега- тивних сторін впливу глобалізації на соціально-економічний та політичний розвиток деяких країн світу; логічний синтез — для пояснення результатів дослідження.
Визначено, що позитивний вплив глобалізації полягає в значному і не- ухильному збільшенні світового промислового виробництва і торгівлі, зни- женні темпів інфляції, широкому впровадженні нових принципів і методів господарської діяльності. Обґрунтовано, що Україна має потенціал стати не просто європейською, а глобальною державою.
Досліджено, що глобалізація загалом і світогосподарські відносини, зо- крема, — об’єктивний процес, що виражає сукупність умов розвитку сучас- ного світового співтовариства і насамперед науково-технічного й економіч- ного прогресу. Це неминучий етап сходження людства до нових обріїв, що несе в підсумку позитивні початки, але при цьому не позбавлений серйозних і масштабних суперечностей, тобто не виключає негативних впливів.
Проаналізовано, що основним негативом від глобалізації є домінування “заможнішої” країни над менш розвиненою в економічній і навіть культур- ній сферах. До негативних сторін також належить комерціалізація культур- них цінностей, підпорядкування світу інтересам потужних транснаціональ- них корпорацій та ін. Глобалізація в її нинішньому вигляді підпорядкована інтересам світового капіталу (транснаціональних корпорацій), що діють, ви- користовуючи військово-політичну могутність провідних західних держав. Однак і самі ці держави керують світовим глобалізаційним процесом в ім’я реалізації власних геополітичних інтересів.
Посилання
Соколенко С. И. Производствен- ные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр. контекст. Киев: Логос, 2002. 645 с.
Пехник А. В., Присяжнюк Ю. І. Тран- снаціональні корпорації у реаліях сучасного міжнародного бізнесу // Зб. наук. пр. Черкас. держ.техн. ун-ту. Серія : Економічні науки. 2018. Вип. 51. С. 82–90.
Войтович Р. Глобалізація як уні- версальна форма історичної динаміки перехідних суспільств // Вісн. Нац. акад. держ. упр. при Пре- зидентові України. 2012. Вип. 1. С. 21–32.
Сіденко В. Модифікація світо- вої економіки під впливом новітніх факторів глобальної транс- формаційної кризи // Економіка України. 2012. № 5. С. 18–31.
Павленко Ю. В. Глобалізація та її протиріччя // Наука та наукознавство. 2000. № 3. С. 11–23.
Молнар О. С., Попович І. О., То- кар М. М. Глобалізація – важливий фактор сучасних міжнародних еко- номічних відносин // Формування ринкових відносин в Україні. 2018. № 11. С. 20–24.