ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ НАБОРУ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

З метою нарощування обсягів експорту вищої освіти та вирішення основних стратегічних завдань та завдань з інтернаціоналізації ЗВО та більш активного його включення у світовий освітній простір, а також упорядкування взаємодії різних структур при рекрутингу іноземних студентів, запропоновано до розроблення державну стратегію набору іноземних студентів у сукупності зі стратегією інтернаціоналізації та комунікаційною стратегією вищої освіти. Зазначена стратегія повинна розроблятися з урахуванням всіх форм інтернаціоналізації всім форм навчання (основні освітні програми, включене навчання, програми додаткової освіти) і рівнів навчання. До неї можливо вносити коригування відповідно до отриманих результатів, тенденцій розвитку світового ринку вищої освіти та світового ринку праці, змін у нормативно-правових актах України, політичної та економічної сфери та стратегічних цілей, а також зміною портфеля освітніх програм та продуктів та затвердженим бюджетом. Визначено основні завдання, які мають бути вирішені у ЗВО за допомогою стратегії інтернаціоналізації, а саме: розширення портфеля освітніх програм за рахунок магістерських програм іноземними мовами; міждисциплінарних програм; літніх та зимових шкіл для залучення іноземних студентів; програм онлайн навчання (англійською та українською мовами); розробка кредитних міждисциплінарних модулів, що реалізуються протягом семестру для збільшення кількості студентів за програмами включеного навчання; створення міжкультурного середовища, сприятливого для особистісного розвитку кожного студента; розвиток інституту наставництва; підвищення міжкультурних навичок через систему тренінгів з управління диверсифікацією в аудиторії; збереження найкращих випускників підготовчого відділення, бакалаврату, магістратури у ЗВО для подальшого навчання за освітніми програмами наступних ступенів; підвищення мотивації керівників та співробітників структурних підрозділів ЗВО; поліпшення культури прийому іноземних студентів; розвиток фонду підтримки міжнародної освіти; створення позитивного сучасного іміджу ЗВО; створення комфортного сприятливого середовища у ЗВО; перегляд агентських угод з метою встановлення вигідніших для університету умов; створення постійно діючої команди просування ЗВО. Мета статті. Метою проведеного в поданій статті дослідження є визначення ролі та місця закладів вищої освіти у нарощуванні обсягів експорту вищої освіти. Методологія. Методологію статті побудовано на базі всебічного вивчення розробок зарубіжних вчених, які внесли істотний внесок у розвиток теорії освітнього процесу: Р. Беккера, З. У. Брауна, Дж. Ганса, І. Гарсіа-Майнара, С. Кастанетті, С. Кінга, Дж. Мінцера, Р. Патріноса, Р. Псахаропаулоса, Дж. Сессіона, Р. Солдатоса, Р. Стоункша, Є. Тана, Дж. Хейвуда, Б. Чізвіка. При вивченні впливу вищої освіти на економічне зростання, інноваційну та патентну активність економіки використовувалися результати досліджень таких авторів, як П. Агійон, Х. Бадінжер, Р. Барро, З. Грихілес, Є. Денісон, Р. Дюр, Д. Йогерсон. Наукова новизна. Розроблено стратегію набору іноземних студентів, яка у сукупності зі стратегією інтернаціоналізації та комунікаційною стратегією вищої освіти враховує всі форми навчання (основні освітні програми, включене навчання, програми додаткової освіти) і рівні навчання, тенденції розвитку світового ринку вищої освіти та світового ринку праці, зміни у нормативно-правових актах України, політичної та економічної сфери. Висновки. Стратегія повинна припускати взаємодію з наступною цільовою аудиторією: міжнародні вступники та їхні батьки; випускники ЗВО та зарубіжних університетів; випускники підготовчого відділення; рекрутингові агенції; центри підтримки співвітчизників за кордоном; посольства; українськомовні школи; університети; роботодавці; інші іноземні асоціації та організації, пов'язані з освітньою діяльністю. У результаті заходи в рамках запропонованої стратегії повинні сприяти розвитку наступних основних компонентів культури університету: виведення ЗВО до світових лідерів; збільшення кількості міжнародних дослідних проектів; підвищення відкритості освіти для іноземних студентів; залучення до освітньої діяльності провідних викладачів; створення та розвиток інфраструктури.