ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Анотація. У статті зосереджено увагу на сукупності нормативно-правових актів, які спрямовані на сприйняття загального уявлення про транспортну безпеку, визначають основні напрямки діяльності суб’єктів. Завдяки аналізу наукових праць та законодавчих актів було виділено особливості, які є притаманні національному транспортному законодавству. Встановлено, зважаючи на міжгалузеву спрямованість правового регулювання відносин у транспортній сфері, що важливе значення і роль відводиться нормам міжнародного права, зважаючи на те, що Українська держава є активним учасником міжнародних конвенцій, угод, директив, декларацій в сфері транспорту. Проаналізовано нормативно-правову базу з питань регулювання правопорядку й безпеку на об’єктах транспорту, зокрема Конституцію України, закони України, кодекси, Укази Президента України та інші нормативно-правові акти. Встановлено, що нормативно-правове регулювання транспортної безпеки України регулюється великою кількістю різноманітних правових актів у зв’язку з існуванням безлічі різновидів транспорту та досить розгалуженою системою чинників транспортної безпеки. У статті фокусується увага на таких притаманних особливостях нормативно-парового забезпечення транспортної безпеки: 1) законодавство, яке регулює сферу транспортної безпеки має міжгалузевий характер; 2) досліджуване законодавство є комплексним; 3) значний масив нормативно-правових актів у досліджуваний сфері, серед яких й міжнародно-правові угоди. Вбачається потреба у встановлення єдності законодавства із суміжними міжнародними правовими актами із застосуванням імплементації положень міжнародного права стосовно транспортної безпеки до національного законодавства. Запропоновано на державному рівні алгоритм здійснення діяльності з роз’яснення законодавчо зафіксованих заходів, які забезпечують транспортну безпеку, а також їх обґрунтованості й необхідності здійснення, швидкого реагувати на проблеми, що з’являються в законодавстві, враховуючи і проблемні аспекти фінансового забезпечення суб’єктів транспортної інфраструктури.